Археологія: відкриття, експедиції, таємниці минулого

У Німеччині стартував проєкт з аналізу 4000 римських цеглин зі штампами з Тріра. Дослідження має розкрити секрети будівництва, економіки та розвитку античного міста за допомогою археологічних і наукових методів.

Археологи в Помпеях виявили монументальну гробницю зі скульптурами чоловіка та жінки в натуральну величину. Символи вказують на можливий статус жриці, що ставить під сумнів традиційні уявлення про роль жінок.

Нове дослідження розкриває втрачений ландшафт під пісками Руб-ель-Халі. Виявлено свідчення стародавніх озер і річок періоду «Зеленої Аравії» (11−5.5 тис. років тому), що змінює уявлення про давній клімат регіону та шляхи міграції людей.

Археологи відкрили надзвичайно добре збережену систему древніх зрошувальних каналів у регіоні Еріду, що розкриває складні методи управління водними ресурсами давніх фермерів.

Археологічні знахідки в провінції Юньнань пропонують докази технології Кіна у регіоні, що змінює наші уявлення про розвиток гомінідів.

У провінції Юньнань на південному заході Китаю знайдено кам'яні знаряддя віком 50−60 тисяч років, які виготовлені за технологією Quina, раніше відомою лише з європейських стоянок неандертальців. Ця сенсаційна знахідка змушує науковців переглянути теорії про розвиток технологій у Східній Азії та можливі міграції первісних людей.

Будівельники випадково виявили масове поховання I століття нашої ери під час реконструкції футбольного поля у Відні. Археологи ідентифікували рештки 129 осіб, що загинули в битві, пов'язаній із римськими військовими кампаніями.

Археологи підтвердили, що «гарний камінчик», підібраний малою дитиною на ділянці Тель-Азека, виявився бронзовим амулетом-скарабеєм, виготовленим понад 38 століть тому, що свідчить про культурні зв'язки між стародавніми Ханааном та Єгиптом.

Унікальна археологічна знахідка надала нові докази розвинутих технологій середнього палеоліту на території сучасного Китаю, спростовуючи класичні теорії ізоляціонізму.

Рідкісне сонячне затемнення 2471 року до н.е. могло вплинути на релігійні традиції Єгипту часів фараона Шепсекафа, змінивши культ Сонця.

Міжнародна група дослідників вперше змогла окреслити політичні та економічні кордони Ель-Аргару — найдавнішого державного утворення на Іберійському півострові, яке контролювало своїх сусідів за допомогою складних мереж виробництва та розподілу кераміки.

Вчені розкрили антропологічні особливості жителів Волині кінця бронзової доби завдяки дослідженню могильника Рованці.

Нове дослідження печери Тіншемет в Ізраїлі свідчить, що неандертальці та Homo sapiens жили разом, обмінюючись технологіями та звичаями 110 тис. років тому.

Нове дослідження українських археологів аналізує скіфський сагаріс — бойову сокиру, її походження та значення в античних джерелах.

Вчені дослідили кургани біля Калинівки на Донеччині, виявивши поховання бронзової та ранньої залізної доби.

У Китаї археологи виявили останки молодої жінки віком понад 2000 років із зубами, пофарбованими токсичним кіноваром, що стало першим таким випадком у світі.

Знайдена золота статуетка віком 2000 років із носовою прикрасою розкриває секрети зниклої цивілізації Тумако-Толіта на кордоні Колумбії та Еквадору.

Археологи в Іспанії виявили кам’яні різьблення віком понад 200 тисяч років, які можуть стати найдавнішими слідами людської присутності в Європі.

Вчені з України та Норвегії застосували фотограмметрію для вивчення артефактів Золотої Орди, розкриваючи історію степу.

Стародавній артефакт, виявлений у єгипетській гробниці, викликає бурхливі дискусії серед істориків та археологів щодо можливості трансатлантичних контактів задовго до Колумба.

У Сумській області знайшли скарб срібних злитків 13−14 ст., який проливає світло на грошовий обіг Руси.

Унікальна знахідка кісткових фрагментів у печері Сіма-дель-Елефанте в Іспанії дозволила відтворити обличчя Homo affinis erectus віком понад 1,2 мільйона років.

Українські вчені виявили, що кургани в Луганській області зазнали руйнувань через війну, зокрема від військових укріплень.

Археологічна експедиція у стародавньому некрополі Гора Анубіса виявила царську гробницю невідомого фараона, що правив близько 3600 років тому під час політичної нестабільності в регіоні. Знахідка надає важливі свідчення про розвиток царських поховань у цьому історичному місці.

Вчені з Національного музею Шотландії нарешті розшифрували найдовший руновий напис на срібному браслеті з Галловейського скарбу, який був похований близько 1100 років тому. Ця подія проливає світло на маловідомий період історії.