Бджоли спілкуються з рибами

Нова загальноєвропейська дослідницька ініціатива спрямована на розробку роботизованого обладнання, яке може забезпечити міжвидову взаємодію.

Дослідницька група ASSISIbf (Основи колективних адаптивних систем) імовірно координувала вибір бджіл в Австрії та риб у Швейцарії за допомогою роботів під прикриттям, які маніпулюють груповою поведінкою двох груп тварин.

Як це працює?

Простіше кажучи, одному виду надається двійковий вибір: рухатися в тому чи іншому напрямку через робота-шпигуна, який діє як агент під прикриттям. Він подає сигнал рибі обрати маршрут, наприклад, маршрут А.

Інженерні інновації

Проєкт ASSISIbf розробив еволюційний алгоритм для виконання завдань.

Суть проєкту: «Роботи будуть адаптуватися за допомогою еволюційних алгоритмів, доки не навчаться взаємодіяти з тваринами бажаним чином. Ця нова технологія спрямована на створення нових основ для того, як люди можуть втручатися в суспільство тварин для управління навколишнім середовищем».

Яка актуальність міжвидового спілкування?

На перший погляд, ідея міжвидового спілкування звучить незвично. Ініціатива, очолювана координатором команди доктором Томасом Шміклом, має такі аргументи:

Наукові цілі:

• Розробити роботів, які можуть впливати на колективну поведінку тварин (бджіл і риб).
• Створити адаптивне та самоорганізоване суспільство, сформоване роботами й тваринами.
• Дозволити роботам автономно «вивчити» соціальну мову тварин. Створити змішані суспільства, які матють на меті, визначену користувачами системи.
• Надати роботам можливість здобувати нові навички, використовуючи здібності тварин (сенсори, когніцію).

Ключовим моментом є координація. Раніше технологія використовувалася лише як інструмент для взаємодії людини з об'єктами. Через це технологічна екологія людини була відокремлена від природної екології. Цей технологічний прорив дозволив би автономно взаємодіяти роботам і машинам, які контролюються уподобаннями людської системи.

У результаті, вибіркова перебудова екосистем стає наслідком. У нещодавно опублікованому дослідженні ранніх результатів ініціатив команда визначила ці досягнення терміном «біогібридність», пояснюючи його концепцію наступним чином:

«Роботи дозволяють цій біогібридній системі функціонувати на будь-якій відстані й працювати у воді та повітрі з багатьма сенсорно-моторними властивостями в різних видах і екосистемах. Ці результати демонструють можливість створення й контролю поведінкових патернів у біогібридних групах кількох видів.»

Такі міжвидові зв’язки між різними роботизованими системами й видами тварин можуть відкрити двері для нових форм штучного колективного інтелекту. Здібності тварин, а також їхній мозок можуть бути використані для покращення автономного прийняття рішень.

Вищезазначені інновації складних екосистем можуть бути корисними в сільському господарстві, екологічному відновленні та географічному моніторингу груп рослин і тварин.