Чіпи. Чи варто боятися чипізації населення?

Звичайний чип — це мініатюрний електронний пристрій, який за допомогою шприца вводиться під шкіру людини. Усередині нього знаходиться датчик, за допомогою якого можна фіксувати місце розташування в просторі. Чіп є носієм закладеної в нього інформації про всі біометричні дані людини та замінить весь комплекс необхідних сьогодні документів для ідентифікації особи.

Новітні чіпи виготовляються за допомогою нанесення лазерного татуювання на шкіру людини або тварини. Цей спосіб «маркування» отримав назву «штрихове кодування». Такий чип невидимий для людського ока, але відмінно зчитується сканерами. Якщо його нанести на лоб або руку людини, то він визначає її індивідуальний хвильовий алгоритм роботи мозку через шкірні рецептори. А це — найважливіша з усіх біометричних даних, що записуються на апаратно-зчитувальну магнітну смугу в новому паспорті та УЕК (універсальна електронна карта).

Власне, в УЕК міститься той самий електронний мініпристрій — чип. Після визначення алгоритму роботи мозку, відбувається ідентифікація людини.

Інформація через систему орбітальних супутників надходить до бази глобальної комп'ютерної мережі, яка називається «звір» і з об'єктом встановлюється прямий високочастотний зв'язок. Лазерний чип, на відміну від звичайного, неможливо видалити, зрізавши шкіру. Позбавлення від цього засобу контролю не означає позбавлення від одного разу встановленого «зв'язку».

Є моделі чипів із підживленням від хвильового сигналу, що надходить. Вони виконують функцію «маячків» або ідентифікаторів особистості та впізнавані через систему мобільного зв'язку. Ці пристрої вже активно використовують для визначення місця розташування ув'язнених або тварин.

Історія виникнення імпланту

Перші імплантати з'явилися на початку 20 століття. Дві світові війни активізували розвиток медицини, а винахід полімерів дав змогу виготовляти штучні кістки та суглоби, які за своїми властивостями не набагато поступаються справжнім.

У шістдесятих роках дослідники Госпіталю загальної хірургії при Массачусетському університеті пробували лікувати епілепсію так: у мозок імплантували електроди, які, нагріваючись, припікали мозкові тканини в тих ділянках, які спричиняють епілептичні напади. Результати виявилися вельми обнадійливими, проте не настільки, щоб продовжувати досліди.

У сімдесятих роках почали «імплантувати» імплантати («штучного равлика») у внутрішнє вухо людям із серйозними порушеннями слуху.

У 1964 році Національним інститутом здоров'я США, з ініціативи Майкла Дебейки, засновано програму розробок щодо штучного серця.

1982 року в університеті штату Юта 61-річному пацієнту Барні Кларку замінили хворе серце на штучне. Людина зі штучним серцем прожила 112 днів.

Досі до людей, хворих на алкоголізм, застосовують так звані «підшивки»: вживлення в тіло ампули-імпланти. Незмінним попитом, особливо серед жінок високорозвинених країн, користуються силіконові імплантати для збільшення об'єму молочних залоз, сідниць, губ…

За законом чип — це косметологічна процедура

Поки що чипи для людини поза правовим полем, і їх використання ніяк не регулюється законом. Імплантація пристрою не є медичною операцією і, по суті, порівнянна з пірсингом.

Але наразі людина може зробити це тільки сама або за допомогою знайомих, які цим займаються. Комерційної галузі чипування поки що не існує.

Страх перед чипізація

«З погляду того, що сучасна наука знає про механізми мозку, нав'язувати людині думки або команди до дій за допомогою імплантованих електродів практично неможливо, — каже професор Олександр Каплан, завідувач лабораторії нейрофізіології та нейроінтерфейсів біологічного факультету МДУ. — До мозку не можна під'єднатися як до комп'ютера. Ми настільки не розуміємо його роботу й управління, що просто не можемо знати, куди підключатися, не знаємо, де зберігається пам'ять. Схоже, інформація в ньому не локалізована в якихось центрах, а розподілена між десятками мільярдів клітин і мільйоном мільярдів контактів між ними. Під'єднатися до них навіть теоретично неможливо».

Що ми можемо?

У світі 10 тис. людей з епілепсією, у яких імплантовані електроди в певні центри мозку. Вони зчитують інформацію, щоб зрозуміти, коли починається напад. У такому разі імплантований пристрій посилає електричні сигнали та гасить напад. Але ні зчитувати особисту інформацію, ні керувати так людиною не можна.

Інший приклад: абсолютно паралізованим людям встановлюють мікрочип зі 100 найтоншими електродами, що проникають у кору мозку на 1,5 мм, — вони контактують із нервовими клітинами (нейронами). Це дає змогу людині навчитися хоч трохи спілкуватися із зовнішнім світом.

Американська компанія 32 Market, яка виробляє торгові кіоски для офісів, почала імплантувати мікрочипи під шкіру співробітників: вони замінюють забутий вдома пропуск, кредитку, візитні картки. Чипування проводиться добровільно, погодилося 50 співробітників. А шведська компанія BioHax International, партнер 32 Market, вшила чіпи 150 співробітникам інкубатора стартапів Epicenter. Ціна чипування в розрахунку на одного співробітника — $ 300.