Чому час летить усе швидше?

Дослідження показують, що сприйняття досвіду може спотворюватися, коли ми стаємо старшими. Це, ймовірно, значною мірою пов’язано з фізичними змінами наших нервів і нейронів.

Дослідження свідчать, що старшому мозку потрібно більше часу для обробки інформації. Молодший мозок, з іншого боку, може за той самий час обробляти більше інформації.

Якщо вам здається, що з кожним роком дні біжать усе швидше, то відповідальним за це є ваш старіючий мозок.

Нові дослідження показують, що наше сприйняття життєвого досвіду може спотворюватися з віком, тому що нашому мозку потрібно більше часу для обробки нових ментальних образів.

Коли ви були молодшими, ваш мозок був здатен сприймати нову інформацію миттєво, що дозволяло йому обробляти за той самий проміжок часу більше інформації, змушуючи сприймати дні значно довшими, ніж вони здаються пізніше.

Нова гіпотеза, запропонована дослідником університету Дьюка, була оприлюднена днями в науковому рецензованому журналі European Review.

За словами Адріана Бежана, почесного професора інженерної механіки Дюкського університету, важливу роль у нашому сприйнятті часу з віком відіграють фізичні зміни наших нервів і нейронів.

З роками ці структури стають складнішими та зрештою починають деградувати, створюючи більший опір отриманим електричним сигналам.

«Люди часто дивуються, як багато вони пам’ятають із тих днів, які в молодості, здавалося б, тривали вічно», — каже Адріан Бежан. «Річ не у тому, що їхні переживання були глибокими чи значущими, просто вони їх миттєво обробляли».

Згідно з гіпотезою дослідника, деградація цих ключових неврологічних особливостей призводить до зниження швидкості отримання та обробки нової інформації.

Немовлята, наприклад, зазначає Бежан, рухають очима [так звані саккади — швидкі рухи очей, стрибки з однієї точки фіксації на іншу] значно частіше, ніж дорослі, тому що вони обробляють зображення з більшою швидкістю.

Для літніх людей це означає, що за той самий час обробляється менше образів, а це призводить до того, що вражень на одиницю фізичного часу стає менше.

«Людський розум відчуває зміну часу через зміну сприйнятих образів», — каже Бежан. «Теперішність відрізняється від минулого, бо ментальне бачення змінилося, а не тому, що дзвонить чийсь годинник».

«У молодості дні здавалися довшими, тому що за один день молодий розум отримував більше образів, ніж той самий розум у старості», — підсумовує професор.

Що таке нейрон?

Нейрон, також відомий як нервова клітина, є електрично збудливою клітиною, яка приймає, обробляє та передає інформацію через електричні та хімічні сигнали. Це один з основних елементів нервової системи. Щоб людина могла реагувати на навколишнє середовище, нейрони транспортують стимули.

Стимуляція, наприклад, обпікання пальця на полум’ї свічки, переноситься висхідними нейронами до центральної нервової системи, а низхідні нейрони стимулюють руку, щоб прибрати палець зі свічки.

Типовий нейрон поділяється на три частини: тіло клітини, дендрити та аксон. Клітинне тіло, центр нейрона, поширює свої відростки, звані аксоном і дендритами, до інших клітин. Дендрити зазвичай гілкуються рясно, з кожним розгалуженням стаючи тоншими. Аксон тонкий, але може досягати величезних розмірів.

Наукові факти та цікавинки

Швидкість сигналів: У молодому організмі електричні сигнали в нейронах можуть передаватися зі швидкістю до 120 метрів за секунду, але з віком ця швидкість зменшується через деградацію мієлінової оболонки — ізоляційного шару навколо аксонів.

Кількість нейронів: У середньому в людському мозку близько 86 мільярдів нейронів, і кожен із них може утворювати тисячі зв’язків з іншими нейронами, формуючи складну мережу.

Саккади у немовлят: Немовлята здійснюють до 4−5 саккад за секунду, тоді як у дорослих ця частота знижується до 2−3, що частково пояснює, чому діти сприймають світ більш «насичено».

Цікавий факт: Найдовший відомий аксон у людському тілі — це аксон, що йде від спинного мозку до пальців ніг, і він може сягати понад 1 метра у високих людей!

Пластичність мозку: Навіть у старості мозок зберігає здатність до нейропластичності — створення нових нейронних зв’язків, що може частково компенсувати сповільнення обробки інформації.