Чи існують ознаки життя на Венері?

Венера — друга планета Сонячної системи, що обертається навколо Сонця. Обертаючись у середньому на відстані близько 108 мільйонів кілометрів (близько 67 мільйонів миль) від Сонця, вона перебуває між орбітами Меркурія і Землі.

Венера і Земля схожі одна на одну за низкою властивостей, як-от розмір, маса або орбітальна швидкість, але умови, що панують на них, сильно відрізняються одна від одної. Наприклад, атмосферний тиск поблизу Венери в кілька десятків разів вищий за земний. В атмосфері цієї планети міститься багато сполук сірки і практично немає водяної пари та кисню, що робить її вкрай екстремальним місцем, непридатним для білкових форм життя. Однак є теорії, згідно з якими мікроорганізми-екстремофіли могли б жити у верхніх шарах атмосфери планети й існувати внаслідок складних хімічних реакцій. Спростувати або підтвердити це припущення можуть допомогти біосигнатури.

У вересні міжнародна група астрономів повідомила про виявлення фосфіну — потенційного маркера життя — в атмосфері планети. Ця робота — важливий крок уперед у вирішенні найбільш захопливих дебатів про Венеру за останні десятиліття.

Команда визначила фосфін за допомогою двох приладів, які спостерігають за радіохвилями. По-перше, у 2017 році Джейн Грівз та її колеги з Кардіффського університету виявили, що може бути фосфіном, за допомогою телескопа Джеймса Клерка Максвелла (JCMT) на Гаваях. Але це спостереження потребувало підтвердження, і 2019 року команда звернулася до потужнішого інструменту: Атакамської великої міліметрової/субміліметрової решітки (ALMA), мережі з 66 радіотарілок у високогірній чилійській пустелі.

Фосфін — це газ, який входить до числа потенційних біомаркерів — хімічних речовин, які можуть свідчити про присутність живих організмів. На Землі ця хімічна речовина утворюється як унаслідок геологічних, так і біологічних процесів, але залишається невідомим, чи є вона результатом органічного процесу або біологічного.

Незабаром з'явилося кілька досліджень, що ставлять під сумнів спостереження і висновки. Але дослідники підтвердили сигнал фосфіну, але кажуть, що він слабший, ніж раніше.

Якщо фосфін є, то звідки береться залишається загадкою. Навіть на рівні однієї частини на мільярд його занадто багато, щоб його можна було пояснити виверженнями вулканів на поверхні планети або ударами блискавок в атмосфері, заявили на зустрічі кілька вчених. Але сполуки на основі фосфору можуть утворюватися внаслідок геологічних процесів, а потім перетворюватися на інші хімічні речовини, як-от фосфін, коли підіймається в хмари, згідно зі словами вчених.