Ефект Даннінга-Крюгера: чому деякі люди вважають себе розумними?

Гірше того, деякі люди явно некомпетентні в певній сфері, але впевнено наполягають, що знають усе. Тоді ви починаєте задумуватися: «Як, чорт забирай, ця людина може бути — ну — дурною?»

Насправді це не так уже й рідко. Навіть Вільям Шекспір згадував про це понад 400 років тому: «Дурень вважає себе мудрим, а мудрець думає, що він дурень».

Сьогодні це явище відоме як когнітивне упередження ілюзорної переваги.

У 1999 році психолог Девід Даннінг та його аспірант Джастін Крюгер провели експеримент і проаналізували свої гіпотези щодо цього явища. Тоді вони запровадили термін «Ефект Даннінга-Крюгера».

Компетентність. Впевненість

Даннінг і Крюгр досліджували групу студентів за кількома категоріями: вміння грамотно писати, здатність логічно міркувати та особисте почуття гумору.

Знаючи результати тестів, вони попросили студентів оцінити їхні власні результати. Тоді Даннінг і Крюгер виявили щось дивне.

Вони з’ясували, що студенти, які були менш компетентними, мали тенденцію переоцінювати свої результати, попри те, що їхні тестові бали були в кінці списку. Ще більш дивно, що студенти, які показали найкращі результати в цих тестах, недооцінили свої досягнення.

Чому менш компетентні люди більш впевнені в собі?

Ефект Даннінга-Крюгера проявляється не лише в академічній сфері, він трапляється практично всюди. Приклади:

Організації наймають найбільш впевнену в собі людину під час співбесіди, але виявляється, що ця людина також є найменш здібною.
Знаменитості, які вважають себе розумними, привертають увагу, тоді як учені, що зробили відкриття, які змінюють світ, залишаються поза увагою ЗМІ.
Ваш друг, який стверджує, що він хороший водій чи чудовий шахіст, зазвичай є найменш досвідченим.

Актуальне питання: чому найменш компетентні люди зазвичай найвпевненіші в собі?

Найменш кваліфікована людина часто переоцінює свої здібності, тому що вона не має уявлення, скільки вона не знає. Іншими словами, погані виконавці вважають, що знають усе про певну тему, і тому вони схильні бути надмірно самовпевненими в цьому.

З іншого боку, висококваліфіковані працівники повністю усвідомлюють масштабність і складність галузі, в якій вони працюють. Вони знають, як багато вони не знають, і, відповідно, зазвичай недооцінюють свої здібності та компетентність у певній сфері.

На відміну від високоефективних, погані виконавці також не вчаться на зворотному зв’язку, який вказує на необхідність покращення. Знову ж таки, це тому, що вони вже вірять, що знають усе.

Мета-пізнання: думати про мислення

Ефект Даннінга-Крюгера також пов’язаний із тим, що вчені називають мета-пізнанням.

Мета-пізнання — це «пізнання про пізнання», «мислення про мислення» і «знання про знання». Це вища форма пізнання — усвідомлення самого усвідомлення.

Людина з високим рівнем мета-пізнання здатна усвідомити свої розумові процеси та подивитися на них із нової перспективи. Це дозволяє їй точніше аналізувати та оцінювати свої ідеї, знання та навички порівняно з людьми, які мають труднощі з мета-пізнанням.

У книзі «Самопізнання» Девід Даннінг зазначив: «Якщо ви некомпетентні, ви не можете знати, що ви некомпетентні… Навички, необхідні для правильної відповіді, — це саме ті навички, які вам потрібні, щоб розпізнати, що таке правильна відповідь».

Виявляється, що люди, які стають жертвами ефекту Даннінга-Крюгера — ті, хто надто самовпевнений і переоцінює свою компетентність, — зазвичай мають нижчу здатність до мета-пізнання.

Як подолати ефект Даннінга-Крюгера?

Насправді ефект Даннінга-Крюгера — не жарт для розумних людей. Це когнітивне упередження, яке негативно впливає на наше суспільство від індивідуального до організаційного рівня.

Некомпетентні люди підіймаються на вершину в усіх типах організацій, тому що вони більш впевнені, тоді як справжній талант похований через невпевненість у собі.

Ось кілька порад, як подолати це когнітивне упередження:

Використовуйте якомога більше вимірювальних стандартів. Під час найму нового працівника чи пошуку ділового партнера (або навіть у стосунках) оцінюйте кандидата за кількома вимірювальними параметрами. Не просто довіряйте словам. Натомість протестуйте кандидата реальними завданнями та оцініть самостійно.
Замініть інтроспекцію ретроспективою. Замість того, щоб оцінювати свою продуктивність, заглядаючи у свій розум, озирніться на своє життя. Цей метод корисний як для людей, які надто самовпевнені, так і для тих, хто не впевнений у собі. З ретроспективою ви порівнюєте себе з минулими досягненнями та продуктивністю.
Навчання. В експерименті Даннінга некомпетентні студенти покращили здатність правильно оцінювати результати своїх тестів після отримання мінімальних знань із тих навичок, яких їм бракувало. Незалежно від того, до якої категорії ви належите, корисно, щоб хтось досвідченіший показав вам, чому вам ще потрібно навчитися.

Чим більше ми щось вивчаємо, тим менше ми про це знаємо.

Це парадокс, який можуть відчути лише люди, що дійсно заглиблюються в те, що вивчають. З іншого боку, люди, які лише поверхнево торкаються того, що вивчають, ніколи не дізнаються, скільки їм ще потрібно навчитися.

Історія виникнення ефекту Даннінга-Крюгера

Ефект Даннінга-Крюгера бере свій початок у 1990-х роках, коли Девід Даннінг, професор психології Корнельського університету, та його аспірант Джастін Крюгер почали досліджувати природу людської самооцінки. Їхню увагу привернула серія подій, зокрема курйозний випадок із грабіжником банків, який вважав, що лимонний сік на обличчі зробить його невидимим для камер відеоспостереження. Ця історія стала поштовхом до роздумів про те, чому люди можуть бути настільки впевненими у своїй некомпетентності.

Даннінг і Крюгер вирішили перевірити гіпотезу, що люди з низьким рівнем знань чи навичок не лише помиляються у своїх оцінках, а й не усвідомлюють власної некомпетентності. Вони провели серію експериментів, які включали тестування студентів на різні здібності, такі як логічне мислення, граматика та почуття гумору. Результати цих досліджень були опубліковані в 1999 році в статті під назвою «Некваліфіковані та неусвідомлені цього: як труднощі з розпізнаванням власної некомпетентності призводять до завищеної самооцінки».

Ця стаття стала віхою в психології, оскільки вона не лише ввела термін «ефект Даннінга-Крюгера», а й привернула увагу до ширшої проблеми когнітивних упереджень. Дослідження показали, що люди з низькою компетентністю часто не мають інструментів для адекватної оцінки своїх здібностей, що робить їх надмірно самовпевненими.

Ефект швидко набув популярності за межами академічних кіл, ставши частиною поп-культури та інструментом для пояснення різноманітних соціальних явищ. Від політичних дебатів до корпоративного управління, ефект Даннінга-Крюгера використовується для аналізу ситуацій, коли впевненість переважає над компетентністю.

Важливо зазначити, що Даннінг і Крюгер не винайшли концепцію ілюзорної переваги з нуля. Їхня робота спиралася на попередні дослідження в галузі психології, зокрема на ідеї про самооцінку та когнітивні упередження, розроблені такими вченими, як Леон Фестінгер, який досліджував когнітивний дисонанс.

Ефект також викликав дискусії про те, як суспільство винагороджує впевненість, часто ігноруючи справжню компетентність. Це підняло питання про необхідність кращої освіти та розвитку критичного мислення, щоб допомогти людям точніше оцінювати свої знання та навички.

Нарешті, історія ефекту Даннінга-Крюгера є прикладом того, як наукові дослідження можуть вийти за межі лабораторії та вплинути на наше розуміння людської поведінки. Їхня робота продовжує надихати нові дослідження та практичні застосування в освіті, управлінні та повсякденному житті.

Нові дослідження ефекту Даннінга-Крюгера

З моменту публікації оригінальної статті в 1999 році ефект Даннінга-Крюгера став об’єктом численних досліджень, які розширили наше розуміння цього явища. Сучасні вчені аналізують, як ефект проявляється в різних контекстах, від цифрових технологій до політичних дискусій, і досліджують способи його пом’якшення.

Одним із ключових напрямів нових досліджень є вивчення ефекту в епоху соціальних мереж. З поширенням платформ, таких як X, дослідники помітили, що люди з обмеженими знаннями часто висловлюють категоричні думки з таких складних тем, як зміна клімату чи медицина. Дослідження 2023 року, опубліковане в журналі Social Psychology, показало, що анонімність і доступність соціальних мереж підсилюють ефект Даннінга-Крюгера, оскільки люди відчувають менше соціального тиску для перевірки своїх тверджень.

Інший напрям досліджень зосереджений на гендерних і культурних відмінностях у прояві ефекту. Наприклад, дослідження 2021 року в Journal of Personality and Social Psychology виявило, що в деяких культурах, де скромність є соціальною нормою, ефект може бути менш вираженим, оскільки люди схильні недооцінювати свої здібності незалежно від рівня компетентності.

Вчені також досліджують, як ефект Даннінга-Крюгера впливає на прийняття рішень у професійних середовищах. Дослідження 2024 року, проведене в Гарвардській бізнес-школі, показало, що менеджери, які переоцінюють свої лідерські здібності, частіше приймають ризиковані рішення, що призводять до фінансових втрат. Це підкреслює важливість об’єктивних оцінок у корпоративному управлінні.

Ще одна цікава галузь досліджень — це зв’язок ефекту з освітою. Вчені виявили, що студенти, які отримують більше зворотного зв’язку та навчаються критичному мисленню, краще оцінюють свої знання. Експеримент 2022 року в Каліфорнійському університеті показав, що курси з розвитку мета-пізнання значно знижують рівень ілюзорної переваги серед студентів.

Дослідники також почали вивчати нейробіологічні основи ефекту. За допомогою МРТ-досліджень вчені намагаються зрозуміти, які ділянки мозку відповідають за самооцінку та як вони функціонують у людей із високим і низьким рівнем компетентності. Попередні результати вказують на те, що низька активність у префронтальній корі може бути пов’язана з недостатньою самокритикою.

Крім того, сучасні дослідження звертають увагу на те, як ефект Даннінга-Крюгера взаємодіє з іншими когнітивними упередженнями, такими як упередження підтвердження. Це допомагає пояснити, чому люди з низькою компетентністю часто ігнорують докази, які суперечать їхнім переконанням.

Нарешті, нові дослідження підкреслюють важливість міждисциплінарного підходу до вивчення ефекту. Психологи, соціологи, економісти та нейробіологи об’єднують зусилля, щоб розробити стратегії, які допоможуть суспільству зменшити вплив цього когнітивного упередження, особливо в критичних сферах, таких як охорона здоров’я та політика.

Цікаві факти про ефект Даннінга-Крюгера

Ефект Даннінга-Крюгера став настільки відомим, що його часто згадують у поп-культурі. Наприклад, у серіалі «Офіс» персонаж Майкл Скотт є класичним прикладом людини, яка переоцінює свої управлінські здібності, що викликає комічні ситуації, але водночас ілюструє цей ефект.

Цікаво, що ефект Даннінга-Крюгера не обмежується людьми з низькою компетентністю. Навіть експерти в певній галузі можуть переоцінювати свої знання, якщо вони стикаються з новою, незнайомою підтемою. Це явище називають «перенесенням впевненості».

У 2018 році Девід Даннінг отримав жартівливу Ігнобелівську премію з психології за свою роботу над ефектом. Ця нагорода, хоч і гумористична, підкреслила, наскільки важливим стало його відкриття для розуміння людської поведінки.

Дослідження показали, що ефект Даннінга-Крюгера особливо виражений у сферах, де складно отримати об’єктивний зворотний зв’язок. Наприклад, у творчих професіях, таких як письменництво чи дизайн, люди частіше переоцінюють свої здібності через суб’єктивність оцінок.

Ефект також має парадоксальну сторону: люди, які дізнаються про нього, іноді починають вважати, що він стосується всіх, крім них самих. Це явище отримало назву «сліпа пляма Даннінга-Крюгера».

У деяких країнах, таких як Японія, де культурно заохочується скромність, ефект може проявлятися інакше. Люди в таких культурах частіше недооцінюють свої здібності, навіть якщо вони висококваліфіковані, що створює «зворотний ефект Даннінга-Крюгера».

Цікаво, що тварини не демонструють ефекту Даннінга-Крюгера, оскільки вони не мають мета-пізнання. Це робить ефект унікальним для людської психології та підкреслює складність нашого розуму.

Нарешті, ефект Даннінга-Крюгера часто використовується в освітніх кампаніях для підвищення обізнаності про важливість самокритики та безперервного навчання. Він став символом того, що справжня мудрість полягає в усвідомленні власних обмежень.