Що стримує появу «розумних міст»?

Концепція «розумних міст» є одним з основних бачень міст майбутнього, які серед хвилі неконтрольованої урбанізації мають зберегти якості розвитку, інновацій та динамізму. Для цього їм необхідно освоїти аналітику даних, розумну інфраструктуру, сенсорні технології та інноваційні мережі. Усе це потрібно для покращення роботи муніципальних служб, ефективного управління щоденними операціями та підвищення інвестиційної привабливості міст.

Але хоча зрозуміло, що за «розумними містами» майбутнє, значно складніше відповісти на питання, як до них прийти. Ось п’ять ключових, на мій погляд, перешкод, що стримують розвиток «розумних міст».

Проблема приватності

«Розумні міста» стали ще одним каменем спотикання в гарячій дискусії про те, як техногіганти використовують особисті дані. Навіть серед прихильників цієї ідеї є багато тих, хто побоюється, що завдяки їм «Старший Брат» — уряди та корпорації — зможе втручатися в приватне життя громадян.

У Торонто, міська влада якого співпрацює з компанією Alphabet's Sidewalk Labs для перетворення міста на інноваційний хаб, нещодавно звільнився провідний консультант проєкту з питань приватності, яка заявила про експлуатацію особистої інформації третіми сторонами.

Чим більше міста стикаються з урбанізацією, діджиталізацією та лавиноподібним зростанням даних, тим актуальніші дебати про те, як реалізувати переваги розумних міст, не приносячи в жертву приватність. І хоча приватність завжди буде полемічною темою, чим швидше розпочнеться серйозна дискусія про її захист, тим менше доведеться чекати на «розумні міста».

Недостатність даних

Хоча захисники приватності одностайно заявляють про надмірну кількість даних у публічній сфері, іншою проблемою є, навпаки, нестача даних у багатьох важливих сферах.

Наприклад, лише невелика частина інформації, необхідної для ефективного планування дорожнього руху, — це візуальні дані. Люди інтуїтивно відчувають, як реагувати на проблеми на дорозі, такі як ожеледиця, вибоїни чи сильний вітер. Але як оцифрувати нашу інтуїцію? Технологіям регулювання руху автономних транспортних засобів часто бракує цього елемента. Проблему ще більше ускладнює те, що технології збору та обробки візуальних даних досі залишаються доволі дорогими, складними та неточними, як це буває, наприклад, із даними смартфонів.

Швидший зв’язок у світі 5G

Технології 5G можуть передавати дані з достатньою швидкістю, необхідною для розвитку «розумних міст». Для жителів Х’юстона, Індіанаполіса, Лос-Анджелеса та Сакраменто комерційний 5G-зв’язок уже став реальністю і незабаром з’явиться й у багатьох інших містах. Хоча 5G дійсно має багато переваг, його впровадження — далеко не легке завдання. Додаткові проблеми створюють і такі провайдери, як AT&T, яких звинувачують у наданні «фейкових» послуг 5G.

Для розгортання 5G потрібне мікропокриття — мережа невеликих антен, необхідних для забезпечення зв’язку з мобільними вежами. Це потребуватиме будівництва мільйонів нових стільникових веж, що спричинить гострі дебати щодо витрат, естетичного вигляду міст і навіть громадського здоров’я. Однак уже сьогодні мільйони складних комп’ютерів на колесах потребують швидкісного широкосмугового зв’язку, тому міста не можуть дозволити собі зволікати з розв'язання інфраструктурних питань.

Фінансування

Фінансувати «розумні міста» самі уряди не зможуть. Необхідне співробітництво публічного та приватного секторів, яке не лише дозволить зібрати потрібні кошти, а й стимулюватиме місцеві ініціативи.

Корпорація Cisco, наприклад, у 2017 році разом із низкою фінансових компаній організувала Програму прискореного фінансування міської інфраструктури вартістю понад млрд, що має на меті стимулювання технологічних інновацій у «розумних містах». Зростання населення перевантажує міську інфраструктуру та збільшує тиск на муніципальну владу. Як наслідок, існує гостра потреба у залученні приватних партнерств до розвитку концепції «розумних міст». Це також дозволить подолати труднощі у фінансуванні масштабних інфраструктурних проєктів, таких як швидкісні потяги.

Зберігання даних

«Розумні міста» працюватимуть на основі великих даних, які потрібно буде десь зберігати. Зберігання цифрової інформації лише у 2019 році коштувало ,3 млрд. Забезпечення безпеки даних (що для муніципальних даних є найвищим пріоритетом, враховуючи, зокрема, проблему приватності) потребуватиме додаткових інвестицій, адже сучасні комп’ютери можуть обробляти дані набагато швидше та ефективніше.

Отже, зберігання даних буде дуже дорогим, особливо якщо враховувати не лише енерговитрати, а й вплив на довкілля. Річ у тім, що величезна кількість електроенергії, яку споживають дата-центри, спричиняє викиди CO2 в атмосферу. Розвиток розумних міст неможливий без паралельних інвестицій у «зелену» енергетику. Паралельний розвиток інфраструктурних та енергетичних проєктів має стати відповіддю на виклики перенаселення та виснаження природних ресурсів.

Вже сьогодні варто рухатися до майбутнього, в якому наші міста стануть розумнішими, безпечнішими, екологічнішими та комфортнішими для життя. Це, однак, потребуватиме поєднання ресурсів і зусиль публічного та приватного секторів, а також подолання численних технологічних, економічних, екологічних і політичних викликів. Втім, користь від витраченого часу та ресурсів буде величезною. Заради довгострокового глобального добробуту найкращий час для початку — саме зараз.

Цікаві факти

• Кліматична адаптація: Багато міст стикаються з екстремальними погодними умовами, такими як спека, повені чи урагани. «Розумні міста» можуть використовувати IoT-технології для моніторингу та прогнозування кліматичних ризиків.
• Штучний інтелект у міському управлінні: Алгоритми ШІ можуть оптимізувати транспортні потоки, прогнозувати витрати ресурсів та покращувати безпеку, наприклад, шляхом автоматичного виявлення злочинів за допомогою відеоспостереження.
• Енергетична ефективність: Використання «розумних» ліхтарів, які регулюють яскравість залежно від рівня освітленості, або інтеграція відновлюваних джерел енергії можуть значно знизити енергоспоживання міст.
• Соціальна нерівність: Хоча «розумні міста» можуть зробити життя зручнішим, вони також можуть посилити нерівність, оскільки не всі мешканці мають рівний доступ до технологій.
• Кібербезпека: Через зростаючу кількість цифрових систем міста стають вразливішими до кібератак. У 2020 році кіберзлочинці атакували муніципальні системи кількох міст США, вимагаючи викуп за розблокування даних.

Дослідження McKinsey

У 2022 році дослідження McKinsey показало, що ефективне використання технологій у містах може зменшити споживання енергії на 30%, а рівень злочинності — на 40%. Згідно з прогнозами, до 2030 року інвестиції в «розумні міста» можуть сягнути ,5 трлн, що стане потужним драйвером розвитку урбаністики.

Також дослідження визначило, що цифровізація міської інфраструктури дозволяє скоротити час надання екстрених послуг на 20−35%, що особливо важливо у мегаполісах. Використання штучного інтелекту та аналізу великих даних допомагає містам прогнозувати проблеми з перевантаженістю трафіку та оптимізувати транспортні потоки.

Окремий акцент зроблено на впровадженні «розумних» мереж електропостачання, які дозволяють містам знижувати витрати на електроенергію та ефективніше розподіляти ресурси. Також McKinsey підкреслює, що міста, які активно впроваджують інновації, мають вищий рівень економічного розвитку та залучення інвестицій.