Скільки може прожити людина?

Мільярдери з Кремнієвої долини, наприклад, інвестують у венчурні проєкти, які мають розв'язати проблему смерті, немов якийсь баг в операційній системі.

Але що якщо усунути цей баг неможливо, а людське життя завжди матиме межу, незалежно від наших зусиль?

У новому дослідженні вчені спробували відповісти на запитання: скільки років може прожити людина, якщо завдяки поєднанню генетики та везінню вона не помре від раку, хвороб серця або її не зіб'є автобус?

Дослідники встановили, що навіть якщо оминути всі ті речі, від яких зазвичай помирають люди, то здатність організму відновлювати свій стан все одно з віком погіршується. Тож якщо ми не помремо від якихось несприятливих чинників, то наше життя все-таки обірветься внаслідок втрати цієї здатності.

Вчені порахували, що верхня межа здатності організму регенерувати свої системи лежить між віком 120 і 150 роками. Стаття з описом дослідження опублікована 25 травня 2021 року в журналі Nature Communications.

Основне питання дослідження, за словами Гізер Вотсон, директорки Центру з вивчення старіння і розвитку людини Дюкського університету, полягає в тому, скільки може прожити людина за найсприятливішого сценарію. Його автори відкрили так званий «темп старіння», який встановлює ліміт тривалості життя.

Головний автор дослідження Тімоті Перков із сінгапурської компанії Gero та його команда розглянула три великі групи людей у Сполучених Штатах й Великій Британії. Дослідників цікавила зміна таких параметрів, як кількість клітин крові та кількість кроків, які людина робить щодня в різних вікових групах.

Вчені виявили однакову закономірність, яка характеризувала ці, здавалося б, дуже різні параметри. Чим старшою стає людина, тим менше її організм може відновлювати ці параметри до стабільного рівня. Обчислення показали, що вік, у якому життєві сили зникають остаточно, лежить у діапазоні між 120 і 150 роками. Найстаріша людина на планеті з документально підтвердженим віком — француженка Жанна Кальман — померла 1997 року у віці 122 років.

Учені також встановили, що з віком зменшується здатність організму відновлюватися після захворювань, а одужання потребує дедалі більше часу. Здорова молода людина здатна швидко адаптуватися до змін і відновити стабільний стан свого організму — однак у старших людей фізіологічні процеси, за словами Вотсон, наче уповільнені. Як наслідок, навіть невеликий подразник здатен розбалансувати системи організму, що може призвести до смерті. Прикладом може бути стрибок кров'яного тиску через хворобу.

Цікаво, що кількість клітин у крові має чіткий здоровий діапазон, тоді як щоденне число пройдених кроків є дуже особистим показником. Те, що автори дослідження обрали такі, здавалося б, різні параметри та все-таки виявили однакові закономірності, свідчить про те, що основоположний «темп старіння» впливає на всі без винятку системи організму.

Автори також вказують на кілька цікавих знахідок. «Ми виявили, що стрімкий злам в обох цих параметрах настає у віці приблизно 35−40 років», — каже Перков. За його словами, саме в цьому віці найчастіше закінчується кар'єра професійних атлетів.

Бажання знайти секрет безсмертя таке ж давнє, як і саме людство. Однак довге життя — це не те саме, що здорове життя, вважає Джей Ольшанський, професор епідеміології та біостатистики Університету Чикаго в Іллінойсі, який не брав участі в дослідженні: «Акцент потрібно ставити не на тому, щоб жити довше, а на тому, щоб жити здоровіше».

Не тільки тривалість життя має значення, його якість теж дуже важлива. Тому питання полягає не тільки в тому, щоб жити довго, а в тому, щоб віддалити старість — період немочі організму.

Ключова теза авторів дослідження, на думку Ольшанського, полягає в тому, що хоча люди й навчилися лікувати більшість хвороб, вони ще поки що не навчилися лікувати старість. Тому навіть якщо людина одужає після певної хвороби, біологічний процес старіння все одно триватиме.

Співавтор дослідження Пітер Федічев із Gero налаштований оптимістичніше: «Перш ніж втрутитися у щось, це потрібно оцінити». Коли ми вже знаємо, якою є природна тривалість життя, потрібно думати, як її збільшити. За його словами, саме це буде завданням подальших досліджень.