Таємниця числа Фі

Число Фі (Φ), або як його ще називають «число Бога», отримано з послідовності Фібоначчі, математичної прогресії, відомої не тільки тим, що сума двох сусідніх чисел у ній дорівнює наступному числу, а й тому, що частка двох сусідніх чисел має унікальну властивість — наближеність до числа 1,618, тобто до числа Фі!

Ця всюдисущість Фі в природі вказує на зв'язок усіх живих істот.

Трохи історії

Це число має безліч назв і знайоме людству понад 2500 років.

Уперше згадка про це число зустрічається в праці давньогрецького математика Евкліда «Начала» (приблизно 300 років до н. е.). Там це число використовується для побудови правильного п'ятикутника, покладеного в основу ідеального «Платонового тіла» — додекаедра, символу досконалого Всесвіту.

Леонардо Пізанський, більш відомий як Фібоначчі, назвав це число «божественною пропорцією». Пізніше на значенні константи «фі» було засновано «золотий перетин».

Термін «золотий перетин» був введений 1835 року Мартіном Омом.

Постійну константу «фі» використовували в побудові піраміди Хеопса, а також для створення барельєфів, предметів побуту і прикрас із гробниці Тутанхамона. Пропорцію «золотого перетину» використовують у творах художників, скульпторів, архітекторів і навіть хореографів та музикантів.

Математичні розрахунки

Фібоначчі в результаті своїх досліджень дійшов до того, що всі числа мають чітку послідовність.

Кожне наступне число, починаючи з третього, несе в собі суму двох попередніх. А частка двох сусідніх чисел являє собою максимально наближене до числа 1.618, тобто до того самого числа ФІ.

Всесвіт впливає на кожну живу істоту на планеті. Закономірності та пропорції, які простежуються в природі, часто залишаються непоміченими.

Учені помітили, що квітки й насіння соняшника, ромашки, лусочки в плодах ананаса, хвойних шишках розташовані по подвійних спіралях, які завиваються назустріч одна одній. При цьому числа «правих» і «лівих» спіралей завжди відносяться одне до одного, як сусідні числа Фібоначчі (13:8, 21:13, 34:21, 55:34).

Численні приклади подвійних спіралей, що зустрічаються всюди в природі, завжди відповідають цьому правилу.

З'ясувалося, що в розташуванні листя на гілці, насінні соняшнику, шишках сосни проявляє себе ряд Фібоначчі, а отже, проявляє себе закон золотого перетину. Павук плете павутину спіралеподібно. Спіраллю закручується ураган. Перелякане стадо північних оленів розбігається по спіралі. Молекула ДНК закручена подвійною спіраллю. Гете називав спіраль «кривою життя».

П'єр Кюрі на початку XX століття сформулював низку глибоких ідей симетрії. Згідно з його твердженням, не можна розглядати симетрію будь-якого тіла, не враховуючи симетрію навколишнього середовища.

Закономірності золотої симетрії проявляються в енергетичних переходах елементарних частинок, у будові деяких хімічних сполук, у планетарних і космічних системах, у генних структурах живих організмів. Ці закономірності, як зазначено вище, є в будові окремих органів людини й тіла загалом, а також проявляються в біоритмах і функціонуванні головного мозку та зорового сприйняття.