Телевізор притупляє розум


Занадто багато часу перед телевізором загрожує вербальній пам’яті — зокрема людям похилого віку.

Телевізор притупляє розум

У довгостроковому дослідженні наслідків, які може спровокувати споживання телевізійного контенту, виявлено: якщо воно триває понад 3,5 години на день, це призводить до суттєвого дефіциту пригадування почутої інформації — незалежно від інших факторів.

Як і чому телебачення впливає на вербальну пам’ять, досі не з’ясовано.

Сьогодні без телевізора чимало людей не уявляють свого життя. Однак який вплив і які побічні ефекти має перегляд телебачення, досі залишається питанням неоднозначним.

Хоча телевізор може сприяти освіті та розвитку мовлення, з іншого боку, надмірний перегляд телебачення дітьми має радше негативні наслідки: вони стикаються з проблемами в школі та демонструють дефіцит соціальної поведінки, доводять нещодавні дослідження.

Але як телевізор впливає на людей похилого віку?

Окрім молоді, пенсіонери — це та вікова категорія, яка порівняно багато дивиться телевізор. Але які наслідки має споживання телевізійного контенту для пенсіонерів, досі було мало досліджено. Деякі невеликі розвідки знаходили докази того, що тривалий перегляд телевізора шкодить робочій пам’яті та, ймовірно, навіть сприяє деменції.

Цю гіпотезу в межах шестилітнього дослідження перевіряли Дейзі Фанкорт і Ендрю Степту з Університетського коледжу Лондона. Учасниками їхнього дослідження стали 3590 здорових чоловіків і жінок віком від 50 років, із яких приблизно 30% ще працювали на повний або неповний робочий день. Вчені досліджували стан їхнього здоров’я та когнітивну продуктивність на початку дослідження і впродовж шести років, а також розпитували учасників про щоденний перегляд телебачення. Через шість років Фанкорт і Степту оцінили результати.

Виявилося: залежно від кількості годин, проведених перед телевізором, спостерігалися суттєві відмінності в роботі вербальної пам’яті. «Учасники, які дивилися телевізор понад 3,5 години на день, через шість років мали гіршу вербальну пам’ять, ніж ті, хто проводив перед телевізором менше часу», — повідомили вчені. Таким учасникам було значно складніше пригадати почуті списки слів.

Проблема, що виникала в мозку, стосувалася вербальної пам’яті — вирішальної для того, щоб розуміти й опрацьовувати мовленнєві повідомлення. Ми, наприклад, потребуємо її, щоб не втратити суть розмови, запам’ятати опис дороги чи важливі повідомлення для когось. Якщо вербальна пам’ять пошкоджена, це дається складніше, а словесно оформлені змісти більше не опрацьовуються правильно.

Дослідження показало: руйнівний для пам’яті ефект телебачення зберігається навіть тоді, коли враховувати інші фактори, серед яких стан здоров’я, вік, соціальне становище чи спосіб життя. Також брак руху, зумовлений переглядом телевізора, відповідає за негативний вплив на пам’ять лише частково.

«Усі ці фактори пояснюють від 44% до 55% небажаних наслідків, але не більше, — кажуть вчені. — Тобто погіршення пам’яті від них не залежить». На думку вчених, їхні результати доводять, що виявлений дефіцит пам’яті визначає телевізійне споживання: «Взаємозв’язок між переглядом телевізора та погіршенням пам’яті залежить від кількості», — повідомили Фанкорт і Степту. Що більше часу пенсіонери проводили перед телевізором, то виразнішим був у них дефект вербальної пам’яті.

Що ж є причиною?

Щодо цього вчені поки лише роблять припущення: «Лабораторні експерименти показали, що перегляд телебачення робить мозок бадьорішим, але при цьому менш зосередженим», — повідомили вони. На електроенцефалографії вчені виявили, що під час перегляду телевізора зменшується кількість альфа-хвиль — ритмічних коливань, важливих для навчання. Іншим фактором міг би бути візуальний та емоційний стрес, спричинений телебаченням, адже стрес також може шкодити пам’яті.

Існує ще одне можливе пояснення: «Надмірне споживання телевізійного контенту може негативно впливати на пам’ять тому, що витісняє інші корисні заняття, наприклад читання, спільні ігри чи культурні активності, — кажуть Фанкорт і Степту. — Тоді помічений ефект не так спричинений безпосередньо телебаченням, як скороченням часу, який люди проводять за заняттями, що розвивають пам’ять».

Щодо впливу телевізора на пам’ять ще залишається чимало нез’ясованих питань, зазначають вчені. «Наприклад, чи різні передачі по-різному впливають на когнітивну деградацію? Чи може споживання телебачення бути фактором ризику для розвитку деменції?».

Ці питання з’ясують наступні дослідження. Тим часом, щоб зупинити деградацію мозку, допоможе проста міра: «Людям похилого віку варто відмовитися від надто тривалого перегляду телебачення, щоб довше залишатися в формі», — кажуть експерти Німецького неврологічного товариства (German Neurological Society, DGN).

Наукові факти

  • Зв’язок із когнітивними функціями: Дослідження показують, що тривалий перегляд телевізора (понад 3 години на день) асоціюється зі зниженням обсягу сірої речовини в мозку, зокрема в префронтальній корі, яка відповідає за пам’ять і прийняття рішень.
  • Вплив на альфа-хвилі: Електроенцефалографічні дослідження підтверджують, що під час перегляду телевізора активність альфа-хвиль (8–13 Гц), які пов’язані з розслабленням і концентрацією, знижується, що може погіршувати здатність до навчання та запам’ятовування.
  • Нейропластичність: Постійне пасивне споживання телевізійного контенту зменшує нейропластичність мозку, тобто його здатність адаптуватися й утворювати нові нейронні зв’язки, що критично важливо для пам’яті.
  • Стрес і кортизол: Перегляд емоційно насичених програм підвищує рівень кортизолу (гормону стресу), який у високих концентраціях негативно впливає на гіпокамп — область мозку, відповідальну за формування пам’яті.
  • Телеманія як залежність: У США термін «Facebook addiction disorder» адаптували до телебачення, називаючи надмірну залежність від телевізора «телеманією», що може викликати депресію при його відсутності.
  • Діти і телевізор: Дослідження показали, що діти, які дивляться телевізор понад 2 години на день, мають на 30% нижчі показники вербальної пам’яті порівняно з тими, хто проводить цей час за читанням чи грою.
  • Історичний вплив: У Південній Африці та Канаді в 70-х роках XX століття після введення телебачення в регіонах, де його раніше не було, зафіксовано зростання підліткової злочинності в 2–3 рази, що частково пояснюють впливом агресивного контенту.
  • Обсяг інформації: Мозок людини здатен зберігати до 2,5 петабайтів даних, але пасивний перегляд телевізора «забиває» цю пам’ять інформацією з низькою когнітивною цінністю.

Наукові дослідження останніх років

  1. Аналіз даних 10 000 осіб показав, що перегляд телевізора понад 4 години на день у віці 50+ збільшує ризик розвитку деменції на 24% через 10 років, незалежно від фізичної активності.
  2. Використовуючи МРТ, вчені виявили, що у людей, які дивляться телевізор понад 3 годин щодня, обсяг гіпокампа зменшується на 0,5% швидше, ніж у тих, хто обмежується 1 годиною.
  3. Тривалий перегляд телевізора (2+ години на день) підвищує ризик серцево-судинних захворювань на 12%, що опосередковано впливає на когнітивні функції через порушення кровопостачання мозку.
  4. Сенсорна стимуляція (наприклад, активні ігри замість перегляду ТБ) покращує зорову оперативну пам’ять у людей похилого віку на 15% за 6 місяців, що контрастує з погіршенням від телевізора.