У Європі мешкає найменший жук

У національному парку Гарц (займає майже 25 000 гектарів, розташований у Нижній Саксонії та Саксонії-Ангальт у Німеччині.) вчені вперше виявили карликового жука «Baranowskiella ehnstromi», завдовжки всього 0,45 мм!.

Жук, який належить до родини пір'янокрилих, веде дуже усамітнений спосіб життя. Це паразитичний гриб, який росте здебільшого на нижньому боці гілок і стовбурів дерев і віддає перевагу місцям з високою вологістю повітря і ґрунту. Під час моніторингу грибників національного парку запросили шукати саме вогняну губку у формі раковини.

«Він також раніше не використовувався для території нашого національного парку», — сказав представник адміністрації національного парку Фрідхарт Нолле. Перша знахідка була вдалою в Екерталі на краю лісового звалища біля струмка.

Щодо жука «Baranowskiella ehnstromi», якого було вперше виявлено 1997 року, у Німеччині поки що є лише кілька записів. Згідно з інформацією, крихітного жука потрібно шукати прямо на плодових тілах гриба — під мікроскопом.

У липні 2015 року група британських ентомологів та мікологів зацікавилася дослідженням крихітного жука Baranowskiella ehnstromi, який раніше був знайдений лише в континентальній Європі, зокрема у Франції, Бельгії та Люксембурзі. Цей жук, що належить до родини Ptiliidae, був описаний у 1997 році та вважається найменшим представником європейської фауни жуків. Головним середовищем його проживання є деревний гриб Phellinus conchatus, який росте переважно на вербах (Salix spp.). Це дослідження мало на меті підтвердити присутність жука у Великій Британії, а також вивчити його поведінку та розповсюдження.

Відкриття Baranowskiella ehnstromi у Великій Британії

Зважаючи на те, що жук тісно пов’язаний із грибом Phellinus conchatus, першим кроком до його виявлення було визначення місць, де цей гриб поширений у Великій Британії.

На початку серпня 2015 року дослідник NBM знайшов Phellinus conchatus поблизу Норвіча та ще один екземпляр у графстві Саффолк. 9 серпня зразки були відібрані з двох великих упалих вербових стовбурів у Фрамлінгем-Мір, Саффолк. Вже 12 серпня під мікроскопом було знайдено принаймні десять особин крихітного жука, і згодом було підтверджено, що це Baranowskiella ehnstromi.

Того ж дня дослідники відвідали ще одне місце на території Університету Східної Англії, де на білому вербі було знайдено ще кілька особин жука. Згодом нові зразки підтвердили наявність виду у Норфолку. 17 серпня було проведене додаткове дослідження у Саффолку, яке підтвердило численність виду у цьому регіоні.

23 серпня ще один член дослідницької групи, Джеймс Емерсон, сфотографував жука та його личинок на грибі, взятому з верби у Вітлінгем-Марш. Ідентифікація була остаточно підтверджена.

Альтернативні хазяї та можливе походження виду у Британії

Хоча в Європі Phellinus conchatus є головним грибом-хазяїном для B. ehnstromi, у Норвегії один екземпляр жука було знайдено на іншому грибі — Phellinus punctatus (нині віднесений до роду Fomitoporia), що росте на ліщині (Corylus avellana). Цей гриб зустрічається і в південній Англії, що робить його потенційним альтернативним хазяїном для жука.

Поки невідомо, чи B. ehnstromi є корінним видом Британії, чи це недавній прибулець. Оскільки він пов’язаний з місцевими видами грибів і не має очевидних шляхів потрапляння через торгівлю, можливо, цей жук існував у Великій Британії вже давно, але просто не був виявлений.

Біологічні особливості жука

Цей жук є справжнім мініатюрним дивом природи. Його довжина становить лише 0,5 мм, а ширина — близько 0,16 мм. У природних умовах його надзвичайно важко помітити без лупи. Голова жука темно-коричнева, тоді як передньоспинка та надкрила мають жовтувато-коричневий відтінок і покриті дрібним, але досить густим опушенням.

Дорослі жуки рухаються по порах гриба, де їх можна помітити за допомогою лупи. Вони надають перевагу молодим плодовим тілам із вологішою поверхнею, уникаючи старих, почорнілих грибів. Харчуються вони переважно спорами грибів, що було підтверджено аналізом вмісту їхньої травної системи. Часто жуки пірнають головою в пори гриба, залишаючи задню частину тіла стирчати назовні.

Цікаво, що дорослі особини не виявляють схильності до польотів і переважно пересуваються пішки.

Екологічні наслідки

Phellinus conchatus є важливим елементом лісових екосистем, оскільки бере участь у розкладанні деревини. Однак його повільне зростання може зробити популяцію B. ehnstromi вразливою до надмірного збору зразків для наукових досліджень. У зв'язку з цим вчені рекомендують обмежити публікацію точних координат місць знаходження гриба, щоб запобігти надмірному збору матеріалу.

Попри свої мініатюрні розміри, цей жук відіграє важливу роль у грибних екосистемах. Подальші дослідження можуть допомогти краще зрозуміти біологію виду та механізми його розповсюдження в межах Європи.

Відкриття Baranowskiella ehnstromi у Великій Британії стало важливим кроком у дослідженні європейської мікрофауни. Цей унікальний жук демонструє цікаві адаптації до життя на грибах і відкриває нові можливості для подальших досліджень у сфері взаємозв’язку між грибами та комахами.

Подальші дослідження повинні сфокусуватися на визначенні точного поширення виду у Великій Британії, пошуку можливих альтернативних хазяїв та з’ясуванні його екологічної ролі. Важливо також уникати надмірного збирання грибів Phellinus conchatus, щоб не порушити природний баланс між грибом та його унікальним мешканцем — найменшим жуком Європи.