Учені досліджують можливість створювати стовбурові клітини з менструальної крові

Стовбурові клітини є основою кожного органу і тканини нашого тіла. Вони бувають 4 типів: ембріональні стовбурові клітини, отримані з внутрішньої клітинної маси бластоцисти, тканино-специфічні стовбурові клітини, мезенхімальні стовбурові клітини, отримані зі строми, індуковані плюрипотентні стовбурові клітини. Дорослі стовбурові клітини можна отримати з різних джерел, таких як кістковий мозок, жирова тканина або постнатальні тканини, такі як пуповина і плацента.

Менструальна кров — це унікальна рідина в організмі, яка містить мезенхімальні стовбурові клітини (МСК). Ці клітини привернули велику увагу завдяки своїм винятковим перевагам, включно з легким доступом та часто доступним джерелом зразків і відсутністю необхідності в складних етичних та хірургічних втручаннях, порівняно з іншими тканинами.

Мезенхімальні стовбурові клітини мають терапевтичний потенціал для лікування імуноопосередкованих та новоутворених захворювань людини. Однак складність виділення дорослих стовбурових клітин із різних тканин через інвазивність методів екстракції та необхідність in vitro розширення є обмежувальними факторами їх клінічного використання. Похідні менструації стовбурові клітини — це сильно проліферативна популяція стовбурових клітин, що здатна диференціюватися в стандартних лабораторних умовах на клітини специфічних тканин усіх трьох зародкових шарів.

Було показано, що прикріплені клітини, отримані з ендометрії, здатні диференціюватися на 9 ліній, а саме на кардіоміоцитарні, дихальні епітеліальні, нейроцитарні, міоцитарні, ендотеліальні, підшлункові, печінкові, адипоцитарні та остеогенні клітини. Менструальні стовбурові клітини швидко розширюються і підтримують понад 50 відсотків своєї активності теломерази порівняно з людськими ембріональними стовбуровими клітинами та вважаються кращими, ніж стовбурові клітини, отримані з кісткового мозку. Однак нам все ще потрібна додаткова інформація щодо їхніх імуномодулюючих та діагностичних властивостей, а також щодо того, як епідеміологічні фактори, такі як вік, використання контрацептивів або гормональний статус, можуть впливати на їхній терапевтичний потенціал, щоб правильно оцінити їхнє поточне та майбутнє використання в клінічному застосуванні та діагностиці.

Було показано, що менструальні стовбурові клітини з менструальної рідини молодих здорових жінок швидко зростали, збільшуючись удвічі кожні 19,4 год, що вдвічі швидше, ніж мезенхімальні стовбурові клітини, отримані з кісткового мозку, які оцінюються за 40−45 год у ранніх пасажах. Хороший рівень проліферації є важливим для клінічних застосувань, оскільки клітинна терапія залежить від дози, переважно з клітинами з нижчих проходів.

В експериментах на тваринах МСК із менструальної крові показали свою терапевтичну ефективність за багатьох патологічних станів, таких як цукровий діабет, виразковий коліт, фіброз легенів, токсичне ураження печінки, кістково-хрящові дефекти, низка захворювань серцево-судинної та нервової систем. У клінічних випробуваннях обнадійливі результати було отримано під час їхньої трансплантації хворому із застійною серцевою недостатністю, у якого після цього спостерігалося тривале поліпшення функціональних показників серця. А після введення цих клітин сімом жінкам із внутрішньоматковими спайками у трьох із них стан ендометрія покращився настільки, що їм вдалося завагітніти.