Як багатії відрізняються від інших?

Завжди здавалося, що заможні люди — ніби «інші». І це стосується не лише того, чим вони володіють, але й їх самих. Наукових досліджень, які б підтверджували чи спростовували цю думку, не так багато. Тому вивчені лише окремі аспекти особистості багатіїв — наприклад, наскільки егоїстично чи соціально вони поводяться. Що ж ми знаємо сьогодні?

Нещодавно команда вчених, до якої входили шість економістів і психологів з університетів Мюнстера, Майнца та Берліна, поставила перед собою це питання, здійснивши масштабне дослідження. Вони опитали 130 заможних людей і, на основі їхніх відповідей, створили профіль. Наступним кроком було порівняння цього профілю із загальнонаціональними тенденціями.

Серед моделей, які використовують для опису різних типів особистості, є так звана теорія «великої п’ятірки». Саме короткий тест на визначення «великої п’ятірки» проходили у цьому дослідженні заможні люди.

У межах тесту визначали п’ять основних рис характеру:

Сумлінність. Це стосується того, наскільки людина цілеспрямована, організована, пунктуальна, наполеглива й орієнтована на досягнення мети.
Невротизм. Вчені аналізували психічну стабільність людини — чи є вона тривожною, невпевненою в собі, нервовою.
Комфортність у спілкуванні. Ураховували здатність знаходити спільну мову з іншими або, навпаки, схильність до конфліктів.
Екстравертність. Важливим критерієм була спрямованість назовні: енергійність, позитивні емоції, домінантність тощо.
Відкритість до нового досвіду. Вимірювали зацікавленість у нових, незнайомих раніше ситуаціях.

Коли порівняли середньостатистичний профіль особистості зі специфікою характеру заможних людей, з'ясувалося, що вони:

емоційно стабільніші, тобто менш невротичні;
більш екстравертні;
відкриті до нового досвіду;
менш комфортні у спілкуванні, тобто більш конфліктні;
більш сумлінні.

Окрім цього тесту, вчені досліджували ще дві характеристики багатих людей — нарцисизм і локус контролю. Щодо першого — заможні люди є більш нарцисичними. Щодо другого — у них здебільшого інтернальний локус контролю. Це означає, що вони швидше погодяться з твердженням «твоє життя залежить від того, як ти його проживаєш», ніж із думкою «те, чого досягають у житті, залежить від долі чи везіння».

Дослідження психології надзаможних завершилося таким висновком: багаті люди психічно дуже стабільні (тобто менш невротичні). Вони відкриті до нового досвіду, екстравертні, сумлінні, але не завжди легко знаходять спільну мову з іншими.

Нонконформізм і прийняття рішень

Ще одним важливим результатом дослідження стала констатація: надзаможні люди часто є нонконформістами. Вони із задоволенням ідуть проти течії та не мають жодних проблем із тим, щоб суперечити загальноприйнятій думці. Часто це навіть приносить їм задоволення. Також з'ясувалося, що суперзаможні люди частіше ухвалюють рішення спонтанно — вони більше покладаються на інтуїцію, ніж на детальний аналіз.

Особливо важливо: невдачі та поразки багаті переживають інакше, ніж більшість людей. Зазвичай ми схильні приписувати успіхи собі, а причини невдач шукаємо у зовнішніх обставинах або інших людях. У багатих усе інакше, як свідчать інтерв’ю: вони частіше шукають причини в собі, а не в зовнішніх обставинах чи інших людях. Це дає їм відчуття контролю: якщо це я, то я ще можу все виправити. Своє життя контролюю я сам, а не хтось інший.

Існує чимало причин, чому одним людям вдається стати багатими, а іншим — ні, але специфічне поєднання рис характеру, виявлене в цьому дослідженні, ймовірно, є однією з них. Тобто багаті стають багатими, тому що поводяться інакше, ніж інші. А поводяться так, бо мислять, ухвалюють рішення і реагують інакше, ніж більшість.