Планета Земля: наука, природа, глобальні зміни

Вчені виявили перші докази забруднення прісноводних екосистем мікропластиком ще у 1971 році.

Дослідження геофізиків з України виявило несподівані закономірності переміщення глибинних шарів планети.

Дослідження супутника Sentinel-5P показало унікальні дані про концентрацію оксиду вуглецю в атмосфері регіону впродовж 2019−2024 років.

Унікальні гірські породи на межі Азії та Європи розповідають про мільйони років геологічної історії планети.

Науковці виявили, що традиційні методи обчислення середньодобової температури можуть спотворювати дані про глобальне потепління.

Дослідники встановили, що розломи набагато складніші, ніж вважалося раніше, і можуть сягати сотень метрів завширшки.

Вчені розкрили потенціал штучного інтелекту для аналізу геофізичних даних, виявлення землетрусів та оптимізації геотермальної енергетики.

Вчені виявили ознаки відновлення рідкісного циклу сонячної активності, який може змінити прогнози космічної погоди.

Унікальний пілотний проєкт на узбережжі Англії досліджує інноваційний метод боротьби зі зміною клімату через вилучення CO2 з океану.

Дослідження показало критичне зменшення водних ресурсів на суходолі через кліматичні зміни та деградацію екосистем.

Вчені прогнозують значне переміщення земної осі через танення льодовиків унаслідок глобальних кліматичних змін

Співачка Кеті Перрі викликала суперечки своїм космічним польотом і заявами про порятунок планети.

Дослідження науковців з Дніпра показало, як дерева змінюють мікробіологічні процеси в міських ґрунтах.

Міжнародна група вчених припускає, що поява еукаріотичних клітин ~2.6 млрд років тому була не поступовим процесом, а різким еволюційним «фазовим переходом», пов'язаним зі зміною архітектури генів. Це пояснює стрибок складності життя.

Сотні пеліканів у Південній Каліфорнії страждають від подвійної кризи: дорослі гинуть від токсинів водоростей, а їхні пташенята — від голоду. Центри порятунку переповнені, експерти б'ють на сполох.

Українські вчені проаналізували динаміку поширення та фактори впливу на популяції 11 видів інтродукованих ссавців в Україні за останні десятиліття. Дослідження показало значні зміни у складі фауни через кліматичні зміни та військові дії.

Під час ослаблення магнітного поля 41 тис. років тому Homo sapiens могли вижити завдяки одягу, охрі-сонцезахисту та печерам. Це могло стати перевагою над неандертальцями, що зникали, згідно з новим дослідженням Мічиганського університету.

Наближається пік сонячної активності. Нова місія NASA EZIE з трьох малих супутників вивчить небезпечні електрострумені в атмосфері, щоб краще прогнозувати космічну погоду та захистити наші технології.

Нове дослідження припускає, що глибокий океан магми існував на зорі історії Землі. Ця модель пояснює аномалії в мантії та припускає, що його рештки можуть впливати на планету й досі.

Нове дослідження пояснює, чому багаті на вуглець астероїди, важливі для розуміння походження життя, рідко потрапляють на Землю як метеорити. Виною тому руйнівний вплив сонячного нагрівання та крихкість під час входу в атмосферу.

Новий експеримент NASA, використовуючи зразки «Аполлона-17» та реалістичну симуляцію, підтвердив давню гіпотезу: сонячний вітер, взаємодіючи з місячним ґрунтом, може створювати воду. Це відкриття має важливі наслідки для майбутніх місій Artemis та використання ресурсів Місяця.

Нове дослідження демонструє, як проактивний підхід до захисту ключових ареалів тихоокеанського лосося — «стратегія цитаделей» — забезпечує значні глобальні вигоди для збереження біорізноманіття, продовольчої безпеки та пом'якшення наслідків зміни клімату.

Експедиція Інституту океану Шмідта вперше в історії зафіксувала живого дитинча колосального кальмара (Mesonychoteuthis hamiltoni) в Антарктиці. Цей невловимий глибоководний гігант, відомий науці 100 років, нарешті спостерігався у своєму природному середовищі завдяки підводному апарату.

Українські вчені виявили, що сейсмічні хвилі від віддалених землетрусів прискорюють руйнування льодовиків в Антарктиді, створюючи тріщини та підвищуючи їхню рухливість

Нове дослідження показало, що глобальний рівень переробки пластику завмер на позначці менш як 10%, попри вибухове зростання виробництва. Більшість нового пластику досі виробляється з викопного палива, посилюючи екологічні виклики та кліматичну кризу.