25 видів приматів опинилися на межі вимирання через діяльність людини

Міжнародна група дослідників оприлюднила тривожний звіт «Примати в небезпеці: 25 найбільш загрожених видів приматів 2023−2025», який підготували фахівці Групи спеціалістів з приматів МСОП, Міжнародного приматологічного товариства та організації Re: wild. Документ висвітлює катастрофічне зменшення популяцій та середовищ існування наших найближчих еволюційних родичів на чотирьох континентах.

Згідно зі звітом, до переліку увійшли шість видів з Африки, чотири з Мадагаскару, дев'ять з Азії та шість з Неотропічного регіону (Центральної та Південної Америки). Індонезія та Мадагаскар мають по чотири види, що перебувають під критичною загрозою зникнення, а в Китаї, Нігерії та В'єтнамі таких видів по три.

Генетик Німецького центру приматів Крістіан Роос наголошує на драматичності ситуації: «Якщо ми не діятимемо зараз, то назавжди втратимо деякі з цих видів. Проте є надія — якщо наука, політика та суспільство об'єднають зусилля».

Особливе занепокоєння викликає стан тапанульського орангутана (Pongo tapanuliensis) із Суматри, якого визнано найбільш загроженим видом людиноподібних мавп. У природі залишилося менше 800 особин. Цей вид науковці описали лише 2017 року, але він вже опинився на межі зникнення через фрагментацію середовища існування та реалізацію проєктів розвитку.

На протилежному кінці розмірного спектру перебуває лемур Берти (Microcebus berthae) з Мадагаскару — найменший примат у світі, вага якого становить лише 30 грамів. Цей вид зазнав катастрофічного скорочення популяції. Під час нещодавніх досліджень науковці не змогли виявити його у багатьох місцях, де він раніше мешкав.

Петер Каппелер, керівник польової станції в мадагаскарському лісі Кірінді, пояснює: «Цей вид також зник з більшості вцілілих незайманих лісів, що вказує на жахливі наслідки для можливих заходів збереження. Це може стати першим приматом, якого ми назавжди втратимо у XXI столітті, оскільки немає жодної популяції в неволі».

Дослідники визначили чотири основні чинники, що призводять до вимирання приматів:

• Знищення та фрагментація середовищ існування внаслідок сільськогосподарської діяльності, вирубування лісів та розвитку інфраструктури
• Полювання заради м'яса та використання в традиційній медицині
• Вплив кліматичних змін на спеціалізовані середовища існування
• Незаконна торгівля дикими тваринами для утримання як домашніх улюбленців та розваг

Крістіан Роос підкреслює важливість збереження кожного виду: «Втрата будь-якого виду приматів означає не лише непоправну втрату для природи, а й для людства. Примати — це не просто захопливі тварини, вони є ключовими видами наших екосистем».

Попри загальну похмуру картину, звіт висвітлює кілька успішних ініціатив зі збереження видів. У Перу жовтохвоста вовняна мавпа (Lagothrix flavicauda), яку повторно відкрили 50 років тому після того, як вважали вимерлою, отримала користь від цільових заходів захисту.

Для лангура з острова Катба (Trachypithecus poliocephalus) у В'єтнамі інтенсивні природоохоронні зусилля допомогли збільшити популяцію з приблизно 40 особин у 2003 році до понад 90 у середині 2024 року.

Звіт окреслює кілька crucial стратегій збереження видів. Розширення заповідних територій є життєво важливим, особливо в регіонах з високим різноманіттям приматів, але обмеженою природоохоронною інфраструктурою. Не менш важливим є залучення корінних громад та місцевого населення, які часто є найефективнішими охоронцями середовищ існування приматів.

Реформування політики щодо боротьби з незаконною торгівлею дикими тваринами та вирубкою лісів, разом із створенням механізмів сталого фінансування довгострокових програм збереження, доповнюють рекомендовані стратегії.

Дворічний перелік, оприлюднений на зустрічі Міжнародного приматологічного товариства, виконує важливу функцію, що виходить за межі наукової документації. Висвітлюючи ці загрожені види, дослідники прагнуть мобілізувати громадську підтримку та фінансування для досліджень і практичних заходів зі збереження, поки не стало запізно.

В умовах постійного скорочення середовищ існування та збільшення загроз, боротьба за порятунок цих дивовижних приматів стає все більш нагальною. Найближчі роки визначать, чи зможе людство зберегти своїх найближчих родичів, чи назавжди втратить їх через вимирання — трагедію, якої можна запобігти та яка матиме далекосяжні наслідки для глобального біорізноманіття.