4000 цеглин Тріра розкриють таємниці римської метрополії

Стародавнє місто Трір, розташоване на заході сучасної Німеччини, сягнуло свого розквіту в IV столітті нашої ери, коли слугувало резиденцією для римських імператорів. Монументальні споруди тієї епохи, такі як Імператорські терми та Базиліка Костянтина, досі вражають своєю величчю і свідчать про період процвітання міста. Ці грандіозні будівлі, як і багато інших споруд того часу, зводилися з використанням випаленої цегли різних форматів, яка застосовувалася для мурування стін, влаштування покрівель та систем опалення. Саме ці скромні, на перший погляд, будівельні матеріали зберігають ключ до розуміння багатьох аспектів життя римської метрополії.

Сьогодні у сховищах Рейнського земельного музею Тріра (Rheinisches Landesmuseum Trier), що є частиною Генеральної дирекції культурної спадщини Рейнланд-Пфальцу (Generaldirektion Kulturelles Erbe, GDKE), зберігається близько 4000 римських цеглин зі штампами. Ця колекція, що формувалася завдяки археологічним розкопкам, які ведуться з початку XX століття, є однією з найбільших у своєму роді на території північних римських провінцій. Штампи на цеглі — це відбитки клейм, які ставилися на сиру глину перед випалом і могли містити інформацію про виробника (військовий підрозділ, приватну майстерню, імператорське володіння), рік виготовлення чи інші позначки. Попри величезний обсяг та потенційну інформативність колекції, досі лише незначна її частина була піддана ретельному науковому аналізу.

Щоб заповнити цю прогалину, об'єднана дослідницька група, до якої увійшли фахівці з музею, Університету Гете у Франкфурті та Центру археології імені Лейбніца (LEIZA) у Майнці, розпочала амбітний проєкт із систематичного вивчення цієї унікальної колекції. Головна мета — отримати нові дані про виробництво цегли як важливу галузь економіки під час розбудови римського Тріра, відомого в античності як Августа Треверорум (Augusta Treverorum), а в пізньоантичний період — як Треверіс (Treveris).

«Ми припускаємо, що більшість цеглин зі штампами датуються періодом Пізньої Античності [приблизно III-VI ст. н.е.]. Це дозволяє нам провести комплексний аналіз того, як вироблялася та використовувалася будівельна кераміка в цей період», — пояснює доктор Томас Шмідтс, приват-доцент Університету Гете та консерватор у галузі римської археології в LEIZA. «Цегляні штампи також є ключем до розуміння економічних та соціальних структур Пізньої Античності», — додає він. Аналіз штампів може допомогти ідентифікувати конкретних виробників, встановити зв'язки між різними будівельними проєктами та простежити зміни в організації виробництва протягом часу.

Одним із ключових напрямків проєкту є вивчення просторового розподілу знахідок цегли зі штампами по території стародавнього Тріра. Картографування місць виявлення цеглин з певними штампами допоможе дослідникам простежити архітектурний розвиток міста, визначити етапи будівництва різних об'єктів та, можливо, виявити раніше невідомі державні та громадські будівельні проєкти. Крім того, вчені планують кількісно оцінити масштаби виробництва цегли, обсяги її транспортування та зусилля, пов'язані з будівництвом у пізньоантичний період. Це дозволить отримати уявлення про логістику та організацію масштабних будівельних робіт в одній з найважливіших столиць пізньої Римської імперії.

Вперше в рамках дослідження трірської цегли будуть проведені комплексні археометричні аналізи. Археометрія — це застосування методів природничих та точних наук для вивчення археологічних матеріалів. У даному випадку вчені детально вивчатимуть матеріальний склад цегли, зокрема хімічний склад глини, з якої вона була виготовлена. Аналіз мікроелементів та ізотопного складу глини дозволить визначити джерела сировини, які використовувалися для виробництва. Це, у свою чергу, допоможе ідентифікувати або підтвердити існування конкретних виробничих майстерень та потенційно зв'язати їх із певними родовищами глини в регіоні.

«Ми дуже раді, що наша спільна заявка здобула успіх у конкурентному процесі відбору Німецького науково-дослідницького фонду (DFG). Широкий методологічний спектр є не лише типовим для LEIZA, але й стає все більш важливим для отримання проривних нових знань», — наголошує професорка докторка Александра В. Буш, генеральна директорка LEIZA. «Результати проєкту не лише розширять наші знання про пізньоантичну будівельну кераміку, але й слугуватимуть взірцевим дослідженням, що інтегрує археологічні та археометричні методології, допомагаючи нам реконструювати історичний розвиток Тріра».

Проєкт під назвою «Римські цегляні штампи Тріра — внесок у дослідження організації виробництва та розповсюдження античної будівельної кераміки для розбудови метрополії у Північній Галлії» отримав фінансування від DFG у розмірі 340 000 євро на два роки. Керівниками проєкту, окрім доктора Томаса Шмідтса, є професор доктор Маркус Шольц з Інституту археологічних наук Університету Гете та доктор Маркус Ройтер, директор Рейнського земельного музею Тріра (GDKE).

Цей проєкт також є частиною стратегічного дослідницького альянсу «Дослідницький фокус на римській археології та морській античності (FoRuM)» у землі Рейнланд-Пфальц, який об'єднує LEIZA, Університет Тріра та GDKE для проведення передових досліджень античності. Комплексний підхід, що поєднує класичну археологію з новітніми науковими методами аналізу, обіцяє розкрити багато таємниць, прихованих у тисячах скромних римських цеглин, і написати нові сторінки в історії однієї з найвизначніших столиць стародавнього світу.