Адаптивність студентів під час війни: психологічне благополуччя в умовах стресу

Війна створює надзвичайно складні психологічні випробування для молоді, особливо для студентської спільноти. Дослідження, проведене науковцями Львівського національного університету імені Івана Франка — Софією Грабовською, Тетяною Партико та Христиною Стельмащук, розкриває глибинні механізми психологічної адаптації студентів-магістрантів в умовах безпрецедентних випробувань.

Науковці проаналізували психологічну динаміку студентської молоді на трьох ключових етапах російсько-українського воєнного конфлікту: гібридна війна (2020−2021), початок повномасштабної війни (березень-травень 2022) та період через рік після повномасштабного вторгнення (березень-травень 2023). У дослідженні взяли участь 104 студенти магістратури спеціальності «Психологія».

Ключовим результатом дослідження стало виявлення унікальної трансформації адаптаційних механізмів студентської молоді. На кожному етапі війни структура психологічної стійкості змінювалася, демонструючи надзвичайну гнучкість людської психіки.

На етапі гібридної війни провідними адаптаційними ресурсами були адаптивне мислення та здатність до соматичної регуляції. Студенти більше концентрувалися на розвитку позитивних міжособистісних стосунків, вмінні долати труднощі та раціонально планувати своє життя.

З початком повномасштабної війни пріоритети змінилися. На перший план вийшли соматична регуляція та оптимізм. Студенти були змушені швидко адаптуватися до нової реальності, зберігаючи віру в успіх та перемогу. Важливим фактором психологічного благополуччя стала здатність контролювати власний фізичний та емоційний стан.

Через рік після початку повномасштабного вторгнення адаптаційна модель знову трансформувалася. Ключовими ресурсами стали соматична регуляція та управління психофізіологічними станами. Студенти навчилися більш усвідомлено ставитися до власних емоцій, розвивати самоконтроль та здатність до самовідновлення.

Наскрізним елементом на всіх етапах війни виявилася соціальна підтримка. Незалежно від інтенсивності воєнних подій, студенти, які мали стійку соціальну мережу підтримки, демонстрували вищий рівень психологічного благополуччя. Здатність надавати та отримувати допомогу стала потужним адаптаційним механізмом.

Дослідження також показало тісний взаємозв'язок між оптимізмом та психологічним благополуччям. Незважаючи на те, що пряма кореляція не була повністю підтверджена, емоційний настрій студентів відігравав значну роль у подоланні стресових ситуацій.

Важливим висновком стало розуміння динамічної природи психологічної адаптації. Структура стресостійкості не є статичною, а постійно трансформується залежно від контексту та інтенсивності зовнішніх викликів.

Науковці наголошують на необхідності індивідуального підходу до психологічної підтримки молоді в умовах війни. Кожен студент має унікальні адаптаційні механізми, які потребують уваги та розуміння.

Дослідження Софії Грабовської, Тетяни Партико та Христини Стельмащук є важливим внеском у розуміння психологічної resilience української молоді в екстремальних умовах воєнного часу.