Аксолотлі стали всесвітньою сенсацією, але у природі зникають

Аксолотль, унікальна водяна саламандра, яка залишається в стадії личинки протягом усього життя, здобула світову популярність завдяки своїй незвичній зовнішності та появі у відеоіграх, зокрема у Minecraft. Проте, попри поширення в культурі та наукових дослідженнях, у природі цей вид знаходиться під загрозою зникнення.

Аксолотлі мешкають лише в одному природному місці — озері Сочімілько в Мехіко. Це стародавня водна система, де протягом тисячоліть місцеві жителі використовували унікальну аграрну технологію чінамп (плавучих островів), створюючи ідеальне середовище для цих земноводних. Однак урбанізація, забруднення води та поява інвазивних видів риб значно скоротили популяцію аксолотлів. За даними Міжнародного союзу охорони природи, у дикій природі залишилося менше 100 дорослих особин.

Популярність аксолотлів у світі не допомогла їхньому виживанню у природі. Велика кількість особин вирощується у лабораторіях та продається як домашні тварини. Проте аксолотлі, що містяться в неволі, мають значно вужчий генофонд через селекційне розведення. Наприклад, популярний рожевий колір аксолотлів — це генетична аномалія, рідкісна у природі, але поширена у розведенні.

Історія наукового дослідження аксолотлів бере початок ще з XIX століття, коли французькі вчені привезли їх до Європи. Дослідники були здивовані тим, що ці, здавалося б, незрілі особини могли розмножуватися. Надалі аксолотлі стали важливими об’єктами вивчення регенерації, оскільки вони здатні відновлювати кінцівки та навіть частини мозку. Їхні унікальні здібності привертають увагу вчених, які сподіваються застосувати ці знання у медицині.

Попри всесвітнє захоплення, загроза зникнення аксолотлів залишається нагальною. Місцеві екологи та науковці працюють над відновленням природного середовища озера Сочімілько. Один із шляхів збереження виду — відновлення традиційного методу чінампового землеробства, що допоможе очистити водойму та створити сприятливі умови для відновлення популяції.

Мексиканські екологи також закликають до посилення державних заходів, спрямованих на захист аксолотлів, та проведення інформаційних кампаній, щоб люди розуміли різницю між домашніми аксолотлями та їхніми дикими родичами. Один із можливих варіантів допомоги — програма символічного «усиновлення» аксолотлів, кошти від якої йдуть на фінансування природоохоронних заходів.

За словами доктора Луїса Самбрано з Національного автономного університету Мексики, врятувати аксолотлів можна лише за умови комплексного підходу, що поєднує наукові дослідження, відновлення природного середовища та співпрацю з місцевими громадами. Він наголошує, що важливо не лише популяризувати аксолотлів у масовій культурі, а й підвищувати обізнаність про їхні проблеми.

Таким чином, хоча аксолотлі стали іконою поп-культури, їхня справжня історія — це не лише питання біології, а й випробування для людства щодо відповідального ставлення до природи. Чи зможе людство врятувати улюбленого амфібію з ігор та мемів у реальному житті — питання, яке потребує негайної відповіді.