Біохімікиня отримала премію Вольфа за дослідження ВІЛ та коронавірусів

Американська біохімікиня Памела Бйоркман, яка працює в Каліфорнійському технологічному інституті (Caltech), стала лауреаткою престижної ізраїльської премії Вольфа 2025 року в галузі наук. Її нагородили за значний внесок у дослідження імунної системи, зокрема за розробку інноваційних підходів до боротьби з такими небезпечними вірусами, як ВІЛ та коронавіруси. Про це у понеділок, 10 березня 2025 року, повідомив фонд Вольфа, який уже 47 років поспіль щорічно вручає цю нагороду видатним ученим і митцям з усього світу.

Памела Бйоркман народилася й виросла в штаті Орегон, США. Свою наукову освіту вона здобула в Університеті Орегону, а згодом продовжила навчання в Гарварді та Стенфорді. У 1989 році вона приєдналася до команди Caltech, де й почала свою викладацьку та дослідницьку кар’єру. Її наукова діяльність зосереджена на вивченні того, як імунна система розпізнає патогени, що вторгаються в організм. Завдяки її дослідженням науковці отримали нові знання про механізми розпізнавання Т-клітинами — особливими білими кров’яними тільцями, які відіграють ключову роль у боротьбі з хворобами. Ці відкриття стали основою для розробки стратегій імунізації проти ВІЛ, що досі залишається одним із найскладніших викликів для медицини.

Фонд Вольфа відзначив, що робота Бйоркман «розкрила таємниці того, як імунна система ідентифікує та протистоїть патогенам, запропонувавши революційні підходи до боротьби з найгрізнішими вірусними ворогами людства». Особливу увагу привернули її досягнення під час пандемії COVID-19. Починаючи з 2020 року, коли світ зіткнувся з новим викликом у вигляді SARS-CoV-2, Бйоркман зосередила свої зусилля на розробці нової стратегії створення імуногенів. Ці імуногени здатні стимулювати вироблення специфічних антитіл, які можуть нейтралізувати не лише один штам коронавірусу, а й ціле сімейство подібних вірусів. Такий підхід відкриває перспективи для створення універсальних вакцин, які в майбутньому допоможуть людству бути готовим до нових пандемій.

«Дослідження Памели Бйоркман дають нам уявлення про нову стратегію раціонального дизайну вакцин, яка може вирішити найбільші імунізаційні виклики людства», — зазначили у фонді Вольфа. Її внесок у науку вже зараз розглядається як фундамент для майбутніх проривів у боротьбі з інфекційними захворюваннями.

Окрім Бйоркман, цього року премію Вольфа отримали ще вісім видатних особистостей у різних галузях. Зокрема, в архітектурі нагороду здобула китайська архітекторка Сю Тяньтянь, яку відзначили за трансформацію сільських регіонів Китаю. Її проєкти, серед яких мости, фабрики з виробництва тофу та коричневого цукру, а також реставрація покинутих кам’яних кар’єрів, оживили економіку, соціальне й культурне життя китайських сіл. Фонд підкреслив її «піонерський підхід до сільського розвитку», який контрастує з масштабними урбанізаційними стратегіями, що домінували в Китаї впродовж останніх десятиліть. Сю здобула освіту в Гарвардській школі дизайну, після чого повернулася до Китаю й заснувала власну архітектурну фірму.

У галузі сільського господарства премію отримали американські вчені Джеффрі Дангл із Університету Північної Кароліни, Джонатан Джонс із Лабораторії Сейнсбері в Англії та Браян Стаскавіч із Каліфорнійського університету в Берклі. Їхній внесок пов’язаний із дослідженнями, що покращують стійкість рослин до хвороб і сприяють розвитку сталого сільського господарства. У фізиці нагороду розділили Джайнендра Джейн із Університету штату Пенсильванія, Моті Хейблум із Інституту Вейцмана в Ізраїлі та Джеймс Ейзенштейн із Caltech. У хімії лауреатом став Хельмут Шварц із Технічного університету Берліна.

Премія Вольфа, яку часто називають «передвісником Нобелівської премії», має багату історію. Багато її лауреатів згодом отримували найвищу наукову нагороду світу. Серед відомих переможців минулих років — астрофізик Стівен Гокінг, художник Марк Шагал, диригент Зубін Мета та музикант Стіві Вандер. Цьогорічні лауреати ще раз підтверджують, що премія залишається однією з найпрестижніших відзнак за досягнення в науці й мистецтві.

Робота Памели Бйоркман та її колег-лауреатів демонструє, як наукові відкриття можуть змінювати світ. Її дослідження не лише розширюють наше розуміння імунної системи, а й дають надію на створення ефективних інструментів боротьби з інфекційними захворюваннями, які загрожують людству. У час, коли світ все ще оговтується від наслідків пандемії, такі наукові прориви стають неоціненними для майбутнього глобальної медицини.