Антихристиянська упередженість: маска расової політики

Команда соціальних психологів провела ґрунтовне дослідження, яке розкриває приховані соціально-політичні механізми риторики про антихристиянську упередженість у сучасних Сполучених Штатах Америки. Науковці з'ясували, що заяви про дискримінацію християн часто слугують прихованим каналом комунікації про расові та демографічні зміни в американському суспільстві.

Дослідження, опубліковане у березневому випуску наукового журналу «Psychological Science», базується на чотирьох експериментальних дослідженнях, у яких взяли участь понад 4000 учасників. Науковці провели ретельний аналіз сприйняття тверджень про антихристиянську упередженість серед різних етнічних та релігійних груп.

Основні статистичні дані вказують на значущі демографічні зміни в США. За останні два десятиліття частка християн у населенні скоротилася з 78% до 63%, а частка білого населення — з 69% до 60%. Білі християни тепер становлять менше половини населення країни. Ці зміни викликають занепокоєння у певних соціальних групах, що й спонукає до активної риторики про дискримінацію.

Цікаво, що за даними ФБР, лише 3% злочинів на ґрунті ненависті за останні п'ять років були спрямовані проти християн. Натомість 14% таких злочинів припадало на єврейські, мусульманські та сикські спільноти, які становлять лише 3% населення.

У дослідженні виявлено, що 55% білих американців вважають дискримінацію білих такою ж проблемою, як і дискримінацію меншин. Серед білих evangelical християн цей показник сягає 60%.

Експериментальна частина дослідження включала чотири різні сценарії, де учасникам пропонували оцінити різні меседжі про упередженість. Науковці з'ясували, що білі християни, які знайомилися з наративами про антихристиянську упередженість, були більш схильні сприймати загрозу дискримінації білих.

Важливим висновком стало те, що заяви про антихристиянську упередженість часто слугують прихованим сигналом солідарності білих, свого роду «собачим гавканням» у расовій політиці. Такі твердження дозволяють артикулювати занепокоєння щодо демографічних змін під виглядом турботи про релігійну свободу.

Дослідники підкреслюють, що історично білі люди та християни розглядалися як еталонні американці. Нині 62% дорослих білих американців ідентифікують себе як християни, а 61% американських християн ідентифікують себе як білі.

Цікаво, що учасники дослідження, незалежно від їхньої політичної орієнтації, сприймали меседжі про антихристиянську упередженість як менш образливі, ніж прямі заяви про расову дискримінацію.

Науковці наголошують: важливо усвідомлювати приховані соціальні механізми таких наративів. Риторика про антихристиянську упередженість часто є не стільки реальним захистом релігійних свобод, скільки інструментом політичної маніпуляції та вираження занепокоєння щодо соціальних змін.