Арктична зима зникає: вчені знайшли дощ замість снігу в лютому

Дослідники з Лондонського університету королеви Марії під керівництвом доктора Джеймса Бредлі прибули на Шпіцберген у лютому 2025 року з метою вивчення свіжого снігопаду, але замість цього зіткнулися з шокуючою реальністю арктичної зими. Їхнє спеціальне холодостійке спорядження виявилося непотрібним, оскільки температури піднялися вище точки замерзання, відкриваючи нову зимову реальність Арктики.

У коментарі, опублікованому в журналі Nature Communications, доктор Бредлі описує тривожну трансформацію, що відбувається в арктичній зимі. Під час дослідницької поїздки на Шпіцберген команда зустріла не сніг та лід, а незвично теплі температури, танучий сніг та квітучу рослинність.

Шпіцберген нагрівається в шість-сім разів швидше за глобальний середній показник, а його зими змінюються ще швидше, з сезонними температурами, що зростають майже вдвічі швидше за річний середній показник. Коментар стверджує, що ці драматичні зміни більше не є рідкісними аномаліями, а стають регулярною частиною еволюції арктичного клімату, руйнуючи давнє очікування того, що зими в регіоні залишатимуться замерзлими та передбачуваними.

Доктор Бредлі описує свій досвід словами: «Стояти в калюжах води біля льодовика або на голій зеленій тундрі було шокуючим та сюрреалістичним. Товстий сніговий покрив, що вкривав ландшафт, зник протягом кількох днів. Спорядження, яке я запакував, здавалося реліктом з іншого клімату.»

Команда, очікуючи екстремального холоду, підготувалася з утепленим одягом, термошарами та важкими рукавичками. Натомість вони опинилися працюючими на льодовику під дощем голими руками.

Лаура Моларес Монкайо, аспірантка Лондонського університету королеви Марії та Музею природної історії, співавторка дослідження, додала: «Метою нашої польової кампанії було вивчення свіжого снігу. Але протягом двотижневого періоду ми змогли зібрати свіжий сніг лише один раз, оскільки більшість опадів випала у вигляді дощу. Ця відсутність снігопаду посеред зими підриває нашу здатність встановити репрезентативну базову лінію для процесів замерзлого сезону. Несподіване танення не лише порушило наш план відбору проб, але й змусило нас поставити під сумнів безпеку та доцільність зимових польових робіт в умовах таких швидко змінюваних умов.»

Цей безпосередній досвід підтверджує довгострокові прогнози щодо арктичного посилення, але також підкреслює тривожну швидкість, з якою ці зміни відбуваються. Перетин порогу танення в нуль градусів Цельсія має трансформаційний вплив на фізичне середовище, динаміку місцевих екосистем та саму методологію проведення наукових досліджень в Арктиці взимку.

Наслідки цих швидких зимових змін для арктичної екосистеми є далекосяжними. Події зимового потепління можуть порушити все, від мікробного кругообігу вуглецю до виживання арктичної дикої природи. Ці події також можуть створити петлю зворотного зв'язку, прискорюючи танення вічної мерзлоти, мікробну деградацію вуглецю та викиди парникових газів по всій Арктиці. Спостережуване скупчення талої води над замерзлим грунтом, що утворює величезні тимчасові озера та зменшує сніговий покрив до нуля на великих площах, додатково оголює поверхню землі та призводить до широкого розквіту біологічної активності.

Коментар закликає до невідкладних дій та висвітлює критичні політичні наслідки. «Кліматична політика повинна наздогнати реальність того, що Арктика змінюється набагато швидше, ніж очікувалося, і зима є серцем цієї зміни», заявляє доктор Бредлі.

Коментар терміново закликає до збільшення інвестицій у зимовий арктичний моніторинг, підкреслюючи значну нестачу даних та розуміння арктичних систем протягом цього найшвидше змінюваного сезону. Більше спостережень та експериментів є критично важливими не лише для встановлення базових ліній, але й для прогнозування майбутніх впливів. Крім того, автори підкреслюють, що політика повинна перейти від реактивних до випереджувальних стратегій, визнаючи зиму як критичний сезон ризику. Виклики, з якими вже стикаються добре обладнані наукові бази через зимове потепління, підкреслюють величезний тиск, який це може створити на віддалені корінні арктичні громади, їхню інфраструктуру, транспорт та аварійне реагування.

Несподівані умови під час польових робіт, включаючи тонкий та слизький сніг, що перешкоджав доступу снігоходів до польових ділянок, змусили дослідників переосмислити, як і чи взагалі вони можуть продовжувати зимову науку як зазвичай. Це також створює нові проблеми безпеки, включаючи рятувальні операції та здатність дослідників швидко відступити до безпеки дослідницької станції, якщо вони зустрінуть білих ведмедів під час роботи в полі.

Донато Джованнеллі, геомікробіолог з Неаполітанського університету Федеріко II в Італії та один із старших авторів статті, сказав: «Ми досі не знаємо наслідків, які ці повторювані події приносять арктичним екосистемам, особливо в зимовий період, де умови більш складні, а дані обмежені. Можливо, ми були занадто обережними з нашими повідомленнями. Незворотні зміни арктичного клімату відбуваються на наших очах.»

Коментар «Зимове потепління Шпіцбергена досягає точки танення» служить суворим нагадуванням про прискорення темпів зміни клімату в Арктиці, підкреслюючи, що ці аномалії насправді є новою арктичною реальністю. У статті беруть участь автори з Лондонського університету королеви Марії, Середземноморського інституту океанографії в Марселі, Франція, Музею природної історії в Лондоні, Неаполітанського університету Федеріко II в Італії та Інституту полярних наук CNR в Італії.