Астероїд YR4 не знищить Землю в 2032 році, але він повернеться

У кінці 2024 року астрономи виявили астероїд 2024 YR4, який спочатку здавався потенційною загрозою для Землі. Цей об’єкт, розміром від 40 до 90 метрів — приблизно як футбольне поле, — отримав прізвисько «вбивця міст» через здатність завдати регіональних руйнувань і вплинути на клімат у разі падіння. Після ретельних спостережень учені дійшли висновку, що в найближчому майбутньому, зокрема в 2032 році, зіткнення із Землею не відбудеться. Проте можливість удару по Місяцю все ще не виключена, а сам астероїд повертатиметься до нас із певною періодичністю через особливості своєї орбіти.

Тим часом у січні 2025 року повз Землю пройшов значно більший астероїд — 887 Alinda, діаметром понад чотири кілометри. Цей гігант, який потенційно може спричинити глобальне вимирання, залишився майже непоміченим широкою публікою. На відміну від 2024 YR4, який перетинає орбіту Землі, Alinda поки що перебуває за її межами. Однак обидва об’єкти пов’язані спільною рисою: їхні орбіти резонують із Юпітером у співвідношенні 3:1, тобто вони обертаються навколо Сонця тричі за один оберт Юпітера, який триває 12 років. Це означає, що астероїди повертаються на подібні траєкторії кожні чотири роки. Наступна така подія для них відбудеться у 2028 році.

887 Alinda був відкритий ще у 1918 році й відтоді неодноразово наближався до Землі з інтервалом у чотири роки. 2024 YR4, хоча й помічений лише нещодавно, за даними NASA, також здійснював близькі проходження повз нашу планету що чотири роки, починаючи з 1948 року. Такі об’єкти належать до особливого класу астероїдів, відомих як «Alindas», названого на честь першого виявленого представника. Їхня регулярна поява поблизу Землі робить їх потенційно небезпечними, адже щоразу існує ймовірність зміни орбіти внаслідок гравітаційних взаємодій.

Інтерес до астероїдів із резонансом 3:1 до Юпітера не новий. Ще в кінці XIX століття американський астроном Деніел Кірквуд звернув увагу на так звані «прогалини Кірквуда» — ділянки в поясі астероїдів, де об’єктів із певними орбітальними періодами майже немає. Він помітив, що астероїди уникають орбіт, які б резонували з Юпітером у співвідношеннях, таких як 2:1 чи 3:1. Тоді це залишалося лише цікавим спостереженням через брак даних — відомих астероїдів було обмаль. Лише в 1970-х роках, із появою комп’ютерних технологій для розрахунку орбіт, учені зрозуміли природу цих прогалин. Виявилося, що резонанс із Юпітером «виштовхує» астероїди з їхніх початкових траєкторій у поясі, спрямовуючи їх до внутрішньої частини Сонячної системи, де вони можуть зіткнутися з планетами, такими як Марс, Венера чи Земля.

Прогалини Кірквуда не є абсолютно порожніми. У прогалині 3:1, на середній відстані 2,5 радіуса земної орбіти від Сонця, перебувають як Alinda, так і 2024 YR4. Ці астероїди завдяки резонансу отримують «підкачування» своїх орбіт, які стають витягнутими, перетинаючи орбіти внутрішніх планет. Для 2024 YR4 це вже сталося — його траєкторія перетинає земну орбіту, що теоретично дає шанс на зіткнення. Alinda поки що перебуває на етапі «підкачування» — за оцінками вчених, приблизно через тисячу років її орбіта може стати достатньо витягнутою, щоб загрожувати Землі.

Небезпека астероїдів класу Alinda полягає в їхній регулярності. Що чотири роки вони повертаються, і якщо їхня орбіта правильно вирівняна, шанси на зіткнення зростають. Важливим фактором є нахил орбіти: якщо він значний, астероїд рідко перебуває на «висоті» земної орбіти, що зменшує ймовірність удару. На жаль, і 2024 YR4, і 887 Alinda мають орбіти з мінімальним нахилом, майже збігаючись із площиною руху Землі, що підвищує їхню небезпеку.

Щодо 2024 YR4 є й хороші новини: у 2032 році він промине Землю, хоч і наблизиться достатньо, щоб гравітація нашої планети змінила його орбіту. Це «викине» астероїд із резонансної траєкторії 3:1, і він більше не повертатиметься кожні чотири роки. Проте його орбіта все ще перетинатиме земну, хоч і з меншою періодичністю. За поточними розрахунками, у 2052 році він наблизиться до нас на відстань, більшу за дистанцію до Місяця, але точніші прогнози поки неможливі через складність довгострокового моделювання.

Земля, хоч і є малою мішенню в масштабах Сонячної системи, періодично зазнає ударів. Прикладом є астероїд, який вибухнув над Челябінськом у 2013 році, поранивши людей ударною хвилею, чи подія 1908 року в Тунгуській тайзі, де вибух зруйнував величезну лісову територію. Обидва об’єкти не були виявлені заздалегідь, що свідчить про прогалини в системі спостережень.

Щоб уникнути таких сюрпризів, астрономи працюють над удосконаленням моніторингу. Наземні телескопи доповнюються космічними проєктами, такими як Near-Earth Object (NEO) Surveyor, запуск якого запланований на кінець 2027 року. Цей апарат виявлятиме астероїди за їхнім тепловим випромінюванням і зможе спостерігати навіть удень. За словами Емі Майнзер, керівниці проєкту, наразі відомо лише 40% астероїдів, здатних завдати серйозної шкоди й наблизитися до Землі. NEO Surveyor має довести цей показник до 90%, виконавши завдання Конгресу США.

Особливу увагу приділяють резонансним астероїдам, таким як 2024 YR4, адже їхня регулярність означає, що рано чи пізно вони повернуться. Наука продовжує стежити за небом, щоб убезпечити людство від космічних загроз, які, попри свою віддаленість, залишаються реальними.