Астрофізики знайшли докази присутності інопланетних зондів

Астрофізик Беатріс Віллароель з Стокгольмського університету висунула гіпотезу, що серед мільйонів уламків на земній орбіті можуть перебувати штучні об'єкти неземного походження. 41-річна дослідниця вважає, що ймовірність того, що не ми знайдемо інопланетян, а вони нас, набагато вища.

Віллароель пояснює, що космічні зонди не лише дешевші за пілотовані місії, але й практичніші. Подорож до інших зірок потребувала б набагато більше часу, ніж триває людське життя. Це має стосуватися й інопланетян. За її словами, мільярди позаземних зондів могли б досліджувати кожен куточок нашої галактики Чумацький Шлях. Те, що деякі з них уже досягли нашої Сонячної системи, цілком можливо. Проте довести свою теорію вона не може.

Команда дослідників оцифрувала та проаналізувала історичні фотопластинки. З Землі супутники виглядають або як точки, що рухаються на тлі зоряного неба, або вони коротко спалахують, коли їхня сонячна панель обертається і відбиває сонячне світло. Зараз на земній орбіті перебуває близько 12 тисяч супутників. Тому не дивно, що при уважному спостереженні в ясну ніч вони тепер повсюдні — достатньо згадати ланцюжки Starlink від Space-X Ілона Маска.

Зовсім інакше виглядала ситуація до 1957 року. До того, як Радянський Союз запустив перший супутник Спутнік у космос, на небі нічого не мало б блимати. Якщо вірити Віллароель та її команді, це вже відбувалося тоді. Дослідники побачили на знімках дивні речі.

Проаналізовані 2000 фотопластинок походять з історичної колекції Palomar Observatory Sky Survey, в рамках якого між 1949 та 1958 роками нічне небо систематично фотографували в обсерваторії в Каліфорнії.

Весняної ночі 1950 року був зроблений знімок, на якому видно дев'ять точок, схожих на зірки. На знімку того самого регіону, зробленому 30 хвилинами раніше, їх немає. На фото, зробленому шість днів потому, від дев'яти точок також немає жодного сліду. Віллароель припускає, що це були зовсім не зірки. «Багато з того, що ми називаємо космічним сміттям, не від нас», — каже вона.

Дивні знімки 1950 року далеко не поодинокий випадок. Команда Віллароель уже знайшла десятки тисяч об'єктів, яких не було до та після зйомки. Віллароель нещодавно опублікувала дві наукові статті про ці аномалії — одну в журналі Scientific Reports, іншу в журналі Astronomical Society of the Pacific.

Обидві статті, очевидно, викликали інтерес у фаховому середовищі. Досі ніхто не знайшов кращого пояснення загадковим об'єктам у даних Palomar Observatory Sky Survey. Колеги, які проводили наукову експертизу робіт, не відхилили їх як хибні чи несерйозні.

Особливо тривожним є ще один випадок, задокументований Віллароель. На знімку від 19 липня 1952 року з'явилися три дуже близько розташовані зірки, на фото, зробленому трохи пізніше, вони зникли. Того самого дня авіадиспетчер у Вашингтоні побачив сім об'єктів, які виконували дивні маневри. Військові також зафіксували незвичайні рухи на радарі.

Об'єкти наближалися до Білого дому. Тоді піднялися винищувачі, щоб їх перехопити. Але коли вони наблизилися, точки зникли з радарних екранів. Після того, як літаки знову відлетіли, вони нібито повернулися і залишалися над Вашингтоном всю ніч.

На землі також було багато очевидців, у газетах навіть друкували фотографії НЛО. Медіа широко висвітлювали події. Через тиждень усе нібито повторилося. Інцидент увійшов в історію як Washington UFO Incident 1952 року. Він став темою телевізійних документальних фільмів та серіалу Netflix Project Blue Book. Проєкт збирав свідчення та знімки військовослужбовців США.

Висновки Віллароель та її команди надають нового імпульсу спробам з'ясувати феномен НЛО. Незрозумілі повітряні явища, як ці об'єкти називають у Конгресі США, знову присутні в медіа принаймні з 2020 року, коли Пентагон оприлюднив секретні файли. Вони містять записи пілотів американських винищувачів. Тут також є повідомлення про спостереження НЛО, зроблені одночасно на землі.

Коли небесне явище здається незрозумілим, дії інопланетян не обов'язково є найправдоподібнішим поясненням. У випадку об'єктів, що світяться лише короткий час, постає питання, чим іще це могло бути. Вибухи зірок яскраво спалахують, а потім знову зникають. Але Віллароель виключає це. «Наднові дуже рідкісні, але головне — вони навряд чи виникають групами одночасно», — каже вона. Дефекти матеріалу або забруднення фотопластинок вона також вважає малоймовірними, оскільки світні точки виглядають як зірки.

Вона розглянула інші пояснення, каже астроном. Але пояснення, що світні сліди не людського походження, вона вважає найімовірнішим. Для неї сліди виглядають так, ніби сонячне світло потрапляє на гладку поверхню і відбивається. Оскільки такі об'єкти до 1950 року ще не виводилися людьми на орбіту Землі, вони мають походити від інопланетян, стверджує шведка.

Віллароель бачить статистично доведений зв'язок між спостереженнями військових та очевидців. Вона також досліджувала ще одну загадку: чи частіше спостерігали НЛО під час випробувань атомних бомб, як часто стверджувалося.

Дослідниця порівняла фотографії, зроблені незадовго до або після випробувань. Вона дійшла висновку: за день до або після підриву атомної бомби ймовірність появи незрозумілих світних слідів зростала на 45 відсотків. Чи спостерігали інопланетяни за воєнними діями людей? На це питання навіть Віллароель не може відповісти.