Астрономи очікують рідкісний спалах нової зорі у сузір'ї Північної Корони

Астрономічна спільнота з нетерпінням очікує на унікальне явище — спалах нової зорі в подвійній системі T Coronae Borealis, розташованій на відстані близько 3000 світлових років від Землі. Це явище, за прогнозами науковців, має відбутися протягом найближчих місяців.

Подвійна система T Coronae Borealis складається з червоного гіганта та білого карлика, що обертається навколо нього. Зазвичай ця зоряна система надто тьмяна для спостереження неозброєним оком. Проте приблизно кожні 80 років відбувається потужний термоядерний вибух, який робить її видимою з Землі.

Механізм цього явища пов'язаний з особливостями взаємодії між компонентами системи. Зовнішні шари атмосфери червоного гіганта розширюються, а гравітаційне поле білого карлика постійно притягує водень з атмосфери більшої зорі. Коли на поверхні білого карлика накопичується достатня кількість водню, відбувається термоядерний вибух, який ми спостерігаємо як нову зорю.

Астрономи почали пильно стежити за системою ще з середини 2024 року, коли помітили раптове потьмяніння зорі — явище, подібне до того, що спостерігалося перед попереднім спалахом у 1946 році. Під час очікуваного спалаху яскравість системи може зрівнятися з яскравістю найяскравішої зорі сузір'я Північної Корони, що приблизно відповідає яскравості Полярної зорі.

Для спостереження за цим рідкісним явищем науковці радять знайти сузір'я Північної Корони, яке розташоване між яскравими зорями Арктур та Вега. Орієнтиром може слугувати ручка Великого Ковша. Важливо ознайомитися з розташуванням сузір'я до появи нової зорі, щоб мати точку відліку для порівняння.

Варто зазначити, що точно передбачити момент спалаху складно, а саме явище буде короткотривалим — пік яскравості триватиме лише кілька днів. Враховуючи, що наступної можливості спостерігати це явище доведеться чекати близько 80 років, астрономи закликають не пропустити цю рідкісну подію.

Окрім очікування нової зорі, травень 2024 року пропонує й інші цікаві астрономічні явища. Зокрема, 6 травня досягне піку щорічний метеорний потік Ета-Аквариди, джерелом якого є комета Галлея. Земля двічі на рік — у травні та жовтні — проходить через пиловий слід комети. Метеори цього потоку вирізняються високою швидкістю та часто залишають за собою характерні сліди, що можуть зберігатися протягом кількох секунд.

Для спостерігачів у Північній півкулі можна очікувати від 10 до 20 метеорів на годину. Цього року умови для спостереження особливо сприятливі, оскільки Місяць заходить близько 3 години ночі, залишаючи темне небо до світанку. Хороші можливості для спостереження метеорів зберігаються також протягом двох-трьох ночей до піку активності.

Щодо планет, то протягом травня можна спостерігати відразу чотири яскраві планети. Марс і Юпітер видно в західній частині неба після заходу Сонця. Марс залишається видимим протягом кількох годин після настання темряви, тоді як Юпітер заходить близько 21:30−22:00, причому з кожним днем дедалі раніше. 3 травня можна буде спостерігати Місяць у першій чверті поруч з Марсом у західній частині неба.

На ранковому небі привертають увагу Венера та Сатурн. На початку місяця вони з'являються близько одна до одної, але поступово віддаляються. Наприкінці травня спостерігачі зможуть побачити красиве згрупування Місяця з Сатурном та Венерою у східній частині неба перед світанком. Особливо цікаво буде спостерігати, як Місяць, стаючи дедалі тоншим серпом, проходитиме між Венерою та Сатурном 23 травня.