Безпілотники стали ключовим елементом сучасної війни — дослідження науковців


Вчені з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації проаналізували застосування безпілотних літальних апаратів у російсько-українській війні та визначили фактори ефективної боротьби з ворожими дронами.

Безпілотні літальні апарати (БПЛА) стали невід'ємною частиною сучасних військових конфліктів, демонструючи високу ефективність при виконанні різноманітних бойових завдань. Про це свідчить нове дослідження науковців з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

Дослідники відзначають, що основною перевагою використання БПЛА є забезпечення безпеки особового складу. Крім того, безпілотники значно економічно ефективніші порівняно з пілотованою авіацією — як у виробництві, так і в експлуатації. Підготовка операторів БПЛА також потребує менших витрат порівняно з навчанням військових пілотів.

У дослідженні детально проаналізовано основні завдання, які виконують безпілотники під час бойових дій. Серед них — розвідка, ударні операції, електронна боротьба та логістика. Особливу увагу приділено розвідувальним можливостям БПЛА, які оснащені передовими сенсорами і камерами для передачі чітких зображень та важливих даних у реальному часі.

За даними дослідження, у січні 2025 року 66% російської військової техніки було виведено з ладу саме завдяки роботі українських ударних БПЛА різних типів. Найефективнішими виявились FPV-дрони. Лише за тиждень з 13 по 19 лютого безпілотники Армії дронів ліквідували 168 загарбників та знищили 46 російських танків, 121 бойову броньовану машину, 89 вантажівок, 63 гармати, 219 опорних пунктів та 10 складів з боєприпасами.

Науковці класифікували безпілотники за різними критеріями: типом управління, дальністю дії, робочими висотами, тривалістю польоту, типом старту, конструкцією, помітністю для радарів, захищеністю каналу зв'язку, розмірами, призначенням, здатністю до групових дій та типом джерела енергії.

Дослідники також визначили основні фактори, що впливають на ефективність боротьби з ворожими БПЛА. Серед них — активне використання противником розвідувальних дронів для виявлення позицій радіолокаційних станцій, недостатня підготовка операторів, маскування БПЛА захисним забарвленням, використання противником українських розпізнавальних знаків для дезорієнтації, обмежена кількість дронів-перехоплювачів для нічних польотів та ефективна робота ворожих засобів радіоелектронної боротьби.

Для підвищення ефективності застосування БПЛА науковці рекомендують використовувати сучасні комп'ютерні технології з електронним відображенням карт та аерозображень місцевості з нанесеною тактичною обстановкою. Це допоможе уникнути збиття безпілотників системами протиповітряної оборони противника.

Перспективними напрямами подальших досліджень визначено розробку та практичне застосування БПЛА при виконанні бойових завдань, а також питання кібербезпеки для захисту безпілотників, які мають вихід у мережу.

Дослідження проводили науковці Сергій Прохорський, Олег Бондаренко, Андрій Сергієнко, Алевтина Гетьман з Наукового центру зв'язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, а також Юрій Підопригора з Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України.

DOI