Бойова черепно-мозкова травма: довгострокові наслідки для здоров'я військових

Вчені з Харківського національного університету провели масштабне дослідження наслідків бойової черепно-мозкової травми (бЧМТ) у військовослужбовців, аналізуючи клінічні прояви та інструментальні характеристики в період від 6 місяців до 7 років після отримання травми.

Дослідження охопило 350 пацієнтів віком від 25 до 55 років, розділених на дві основні групи: з легкою бойовою черепно-мозковою травмою (ЛбЧМТ) та бойовою черепно-мозковою травмою середньої тяжкості (бЧМТ (СТ)). Науковці детально вивчили клінічні прояви, неврологічні симптоми та функціональний стан мозку учасників дослідження.

Основні результати дослідження показали, що незалежно від терміну після травми, у пацієнтів спостерігаються схожі симптоми: головний біль різної інтенсивності, запаморочення, зниження пам'яті та концентрації уваги, емоційні зміни та загальна слабкість. Однак з часом кількість та інтенсивність скарг лише збільшується, що вказує на прогресування органічних уражень нервової системи.

Принципова різниця простежується в результатах інструментальних досліджень. У пацієнтів з легкою бойовою черепно-мозковою травмою електроенцефалографічні показники мають тенденцію до нормалізації протягом першого року після травми. Натомість у хворих з травмою середньої тяжкості спостерігаються стійкі патологічні зміни біоелектричної активності мозку.

Ультразвукова доплерографія судин голови та шиї також виявила суттєві відмінності. У пацієнтів з легкою травмою судини переважно залишаються в нормальному стані, тоді як у хворих з травмою середньої тяжкості виявлено значні порушення кровообігу: зниження швидкості кровотоку, підвищення резистентності судин та порушення венозного відтоку.

Клінічні синдроми у пацієнтів мають різну структуру. В половині випадків спостерігалися ізольовані синдроми, але частіше траплялося поєднання кількох синдромів: церебрально-вогнищевого, психічної дисфункції, вестибуло-атактичного, епілептичного та інших. Особливо складна картина формується у пацієнтів з травмою середньої тяжкості через 4−7 років після отримання ушкодження.

Дослідження підтвердило, що бойова черепно-мозкова травма є серйозною медичною проблемою, яка потребує комплексного підходу до діагностики, лікування та реабілітації. Науковці наголошують на необхідності тривалого спостереження за пацієнтами та розробки індивідуальних реабілітаційних програм.

Дослідження проведено на базі неврологічних відділень обласного госпіталю ветеранів війни у Харкові з 2014 по 2023 рік. Автором роботи є кандидат медичних наук Інна Черненко, яка присвятила значну частину свого наукового життя вивченню проблем неврологічних наслідків бойових травм.