Британські експерти пропонують змінити харчову систему до 2050 року

У 2022 році, за шість днів до початку російського вторгнення в Україну, яке дестабілізувало енергетичні та продовольчі поставки, група британських дослідників розпочала створення мережі науковців, практиків та політиків для визначення шляхів створення більш стійкої харчової системи Великої Британії. Про це розповів Ніл Ворд, професор сільського та регіонального розвитку в Тіндальському центрі досліджень зміни клімату Університету Східної Англії. За три роки ця мережа налічує понад 3000 учасників.

Дослідники стверджують, що збереження статус-кво не є варіантом. Масштабні зміни неминучі протягом наступних двох десятиліть, особливо з огляду на наслідки зміни клімату, які продовжують розгортатися. Моделювання, проведене експертами, виявило деякі незаперечні факти. Британці повинні змінити не лише методи ведення сільського господарства, але й те, що виробляє фермерство і що споживає населення. Землекористування також потребуватиме змін для посилення поглинання вуглецю та підвищення здатності адаптуватися до зміни клімату.

Понад 150 експертів підготували звіт під назвою «Дорожня карта стійкості: Продовольчий план Великої Британії на 2050 рік». Згідно з документом, досягнення нульових викидів у Британії відбудеться через темпи зміни землекористування, яких не спостерігалося з часів Другої світової війни, з більш активним управлінням, ніж протягом останніх чотирьох десятиліть.

Автори звіту пропонують три типи трансформації. По-перше, встановити цілі щодо зміни раціону харчування та кількості тварин, щоб можна було відстежувати та активніше керувати прогресом у зменшенні споживання продуктів з найвищими викидами. Державні закупівлі можуть використовуватися для створення нових можливостей для постачальників, з метою зробити здорові та стійкі варіанти більш доступними та недорогими. Цілі можуть бути закріплені законодавчо через Акт про добру продовольчу націю, щоб встановити законодавчий обов'язок уряду та державних органів забезпечити трансформацію харчової системи.

По-друге, вимагати від великих продовольчих компаній публікувати плани переходу харчової системи з вимірюваними цілями, узгодженими з національними кліматичними та медичними цілями. По-третє, трансформувати продовольче середовище через регулювання, включаючи посилення обмежень на рекламу продуктів з високим вмістом жиру, солі та цукру, а також обов'язкове маркування на лицьовій стороні упаковки.

Експерти також пропонують реформувати стандарти державних закупівель для збільшення рослинних варіантів та зменшення обробленого м'яса, використовуючи купівельну спроможність державного сектору для зміни ринків. Дослідники наголошують на необхідності використання громадянських асамблей для залучення та формування суспільної згоди на системні зміни, захищаючи їх від культурних війн у політиці.

Критики плану вказують на історичний досвід Британії з централізованим плануванням продовольчих ініціатив. Зокрема, згадується провальна схема вирощування арахісу в Танганьїці 1947 року, коли британські бюрократи вважали, що розуміють виробництво продуктів харчування краще за африканських фермерів, і запустили невдалу спробу вирощувати арахіс на території сучасної Танзанії.

Опоненти стверджують, що значна частина Британії відведена під тваринництво саме тому, що земля занадто холодна або низької якості для інших видів сільськогосподарської діяльності. Худоба ефективно перетворює маргінальні землі на прибуток. Скорочення поголів'я худоби на маргінальних сільськогосподарських угіддях не призведе автоматично до вивільнення більшої кількості землі для фруктових дерев.

Навіть на півдні Британії бувають несприятливі роки, коли врожай томатів зменшується або не дозріває. Морози завжди становлять небезпеку, хоча ризик можна пом'якшити за допомогою великих листів поліпропіленових покривал від морозу. Критики також зазначають, що Британія вже має великі кримінальні мережі, які контрабандою ввозять екзотичне м'яso для платоспроможних клієнтів.