Британські вчені досліджують роль Південного океану у зміні клімату

Дослідники з Ліверпульського університету проводять семитижневу наукову експедицію в Південному океані — одному з найвіддаленіших та найважливіших для клімату регіонів Землі. Вчені працюють на борту дослідницького судна RRS Sir David Attenborough, вивчаючи вплив мікроелементів заліза та марганцю на продуктивність океану та його роль у глобальному вуглецевому циклі.

Експедиція є частиною проєкту IronMan, який очолює професор Алессандро Тальябуе, океанолог з Ліверпуля. Назва проєкту розшифровується як «Вплив заліза та марганцю на майбутнє екосистем Південного океану». За допомогою спеціалізованого океанографічного обладнання та експериментів науковці аналізують, як надходження мікроелементів з льодовикових талих вод, донних відкладень та глибоководних гідротермальних джерел формує морські екосистеми. Ці процеси мають критичне значення для розуміння того, як Південний океан поглинає вуглекислий газ і як він може реагувати на майбутні зміни клімату.

До складу команди з Ліверпульського університету входять доктор Кріс Фоллетт та аспіранти Росс Грейсі й Ченгванг Ван з кафедри наук про Землю, океан та екологію. Для аспірантів ця експедиція стала рідкісною можливістю отримати досвід масштабних океанічних досліджень, а для Росса це взагалі перший вихід у море.

«Наукова робота, яку ми проводимо, є складною, оскільки охоплює різні дисципліни та підходи в суворому середовищі, але ці зусилля — найкращий спосіб розібратися в тому, як функціонує ця унікальна система», — зазначив професор Тальябуе.

В експедиції беруть участь 31 науковець з п'яти британських університетів, а також колеги з шести інших країн. Судно відправилося з Пунта-Аренас на півдні Чилі, потім вирушило до південно-східного тихоокеанського сектору Південного океану. Маршрут пролягає через західну частину Антарктичного півострова з поверненням до Пунта-Аренас через протоку Дрейка.

Зараз команда проводить багатоденні операції на південь від острова Елефант — того самого місця, де екіпаж Шеклтона знайшов притулок у 1916 році після знищення корабля HMS Endurance у крижаному морі Ведделла. Вчені вже виміряли зміни в біології поверхневого океану та виявили вплив глибоководних гідротермальних джерел на доступність заліза та марганцю — поживних речовин, які відіграють вирішальну роль у підтримці морського життя в регіоні.

Під час експедиції дослідники відвідали британську антарктичну станцію Ротера, де оглянули навколишній ландшафт, спостерігали за дикою природою та навіть зіграли товариський футбольний матч з персоналом станції. У затоці Маргеріт команда зустрілася з колегами з американської програми Palmer LTER, які працювали неподалік на борту дослідницького судна RV Roger Revelle. У символічному жесті співпраці Roger Revelle підняв британський прапор, а Sir David Attenborough — американський.

Проєкт IronMan фінансується Радою з досліджень природного середовища та об'єднує п'ять британських університетів і вісім міжнародних партнерських організацій. Його мета — удосконалити кліматичні та екосистемні моделі, допомагаючи науковцям та політикам краще зрозуміти, як зміна клімату вплине на Південний океан і глобальну кліматичну систему.