Червона принцеса Шовкового шляху: унікальне відкриття вчених

Понад двоє тисячоліть тому на території сучасного Китаю жила молода жінка, чиї останки стали справжньою сенсацією для археологів і антропологів. Її зуби, пофарбовані яскраво-червоним мінералом кіноваром — сульфідом ртуті, виявилися унікальним явищем, яке не має аналогів у світі. Ця знахідка, зроблена на цвинтарі Шенцзіньдянь у Сіньцзяні, вздовж стародавнього Шовкового шляху, відкриває нові сторінки в історії людської культури та звичаїв. Дослідники з Університету Цзілінь на чолі з Сень Ю назвали цю таємничу особу «Червоною принцесою Шовкового шляху», хоча її справжнє ім’я та соціальний статус залишаються невідомими.

Розкопки на цвинтарі Шенцзіньдянь проводилися у 2007–2008 роках. Археологи виявили 31 поховання, наповнене багатими могильними дарами: шовком, керамікою, золотими та бронзовими виробами, а також намистинами зі скла й оніксу. У одній із могил разом із трьома іншими особами, включно з дитиною, і знайшли останки молодої жінки віком від 20 до 25 років. Її смерть припала на період між 2200 і 2050 роками тому. Але саме червоний відтінок на її зубах привернув увагу вчених і змусив їх заглибитися в дослідження цього незвичайного випадку.

Кіновар, відомий своєю яскравою червоною барвою, є токсичною речовиною через високий вміст ртуті. Раніше археологи знаходили цей мінерал у похованнях, але зазвичай його використовували для ритуальних чи шаманських цілей уже після смерті людини. У випадку «Червоної принцеси» вчені дійшли висновку, що фарбування зубів відбулося ще за її життя. Вони припускають, що кіновар змішували зі зв’язувальними речовинами, ймовірно на основі білків, щоб закріпити колір на зубах. Таке припущення підтверджується аналізом за допомогою спектроскопії Фур’є-трансформації в інфрачервоному діапазоні, який виявив присутність органічних компонентів у фарбі.

Щоб точно ідентифікувати речовину, дослідники застосували кілька передових методів. Раманівська спектроскопія показала, що червоний пігмент — це саме кіновар, а рентгенофлуоресцентний аналіз виключив можливість забруднення з навколишнього середовища. Хоча точний склад зв’язувальної речовини встановити не вдалося, вчені вважають, що в стародавньому Китаї для таких цілей могли використовувати матеріали тваринного походження, наприклад, колаген, яєчний білок чи молоко. Ці компоненти були поширеними в традиційних практиках того часу.

Питання, чому молода жінка фарбувала зуби в червоний колір, залишається відкритим. У Китаї червоний колір із давніх-давен вважався символом удачі та мав важливе духовне значення. Кіновар часто застосовували в шаманських ритуалах і традиційній медицині, а його психоактивні властивості могли слугувати для створення галюциногенного ефекту. Можливо, фарбування зубів мало релігійний чи містичний сенс. З іншого боку, це могло бути косметичною практикою, адже в пізніші епохи в Південно-Східній Азії та Океанії набув популярності звичай чорніння зубів як ознаки статусу чи краси. Червоний колір зубів «Червоної принцеси» міг бути раннім проявом подібної традиції або ж знаком її особливого становища в суспільстві.

Цікаво, що кіновар не був місцевою сировиною в регіоні Сіньцзяну, де виявили поховання. Найближчі родовища цього мінералу розташовані в Центральному Китаї, на Близькому Сході чи навіть у Європі. Отже, кіновар до Шовкового шляху потрапляв через торгівлю, що робило його цінним і рідкісним ресурсом. Те, що молода жінка мала доступ до такого матеріалу, може свідчити про її високий соціальний статус або зв’язки з торговими мережами. Поховання на цвинтарі Шенцзіньдянь, багатому на цінні артефакти, лише підкріплює цю гіпотезу.

Хоча «Червона принцеса» не обов’язково була королівською особою, її прізвисько відображає унікальність знахідки та її значення для науки. Цей випадок — перший задокументований приклад навмисного фарбування зубів кіноваром, і він кидає виклик нашим уявленням про звичаї стародавніх суспільств. Дослідники зазначають, що одинокий випадок не дозволяє зробити широкі узагальнення, але його важливість виходить за межі конкретного часу й місця. Він спонукає до подальших пошуків і роздумів про те, як люди в давнину використовували небезпечні речовини в повсякденному житті чи ритуалах.

Наукова стаття про це відкриття була опублікована в журналі «Archaeological and Anthropological Sciences». У ній автори наголошують на необхідності додаткових досліджень, щоб перевірити свої гіпотези та знайти можливі паралелі в інших культурах. Знахідка «Червоної принцеси» стала ще одним доказом того, як Шовковий шлях слугував не лише торговельним маршрутом, а й простором для обміну ідеями, традиціями та технологіями. Її історія, захована в червоному відтінку зубів, чекає на нові інтерпретації та відкриття, які можуть пролити світло на життя людей, що жили понад два тисячоліття тому.