Чому пісні застрягають у нашій голові: наукове пояснення феномену

Мабуть, кожен з нас хоча б раз переживав ситуацію, коли певна пісня не йде з голови та крутиться там безперервно, навіть коли ми намагаємось зосередитись на чомусь іншому. Це явище отримало популярну назву «вушний черв'як» (earworm) — коли частина мелодії або тексту застрягає у нашій пам'яті та повертається знову і знову.

У новому дослідженні науковці намагаються розібратися, чому деякі пісні так легко затримуються у голові, а інші швидко забуваються. Одна з причин цього явища пов'язана з тим, що пісні, які ми добре пам'ятаємо, з великою ймовірністю залишатимуться в нашій пам'яті, оскільки вони викликають асоціації або емоційні реакції. Дослідження показали, що одна з основних причин виникнення «вушних черв'яків» — це повторюваність певних елементів у пісні, таких як ритм, слова або інтонація.

Вчені пояснюють, що музичні твори, які містять повторювані мотиви або мають певний темп, здатні глибше закріплюватись у нашій пам'яті. Наприклад, популярна пісня «Hooked on a Feeling» групи Blue Swede, відома своїм специфічним початковим гуканням «Ooga-Chaka», часто стає «вушним черв'яком» для багатьох слухачів. Це явище, ймовірно, виникає через регулярні повтори певних фраз і звуків.

Дослідження, проведене психологами з Університету Дурема, вказує на те, що багато пісень, які ми чуємо, затримуються в голові через сильні асоціації з конкретними емоціями або ситуаціями. «Коли людина переживає певні емоції, такі як сум або радість, пісня, яка співвідноситься з цими емоціями, може застрягти в голові», — говорить Келлі Якобовскі, психолог з Університету Дурема. Зв'язок між емоціями та пам'яттю також може допомогти пояснити, чому деякі пісні так часто стають вушними черв'яками.

Вчені також виявили, що певні музичні характеристики, такі як темп пісні, можуть сприяти її популярності серед «вушних черв'яків». Наприклад, пісні зі швидким темпом (близько 124 ударів на хвилину) мають тенденцію застрягати у свідомості людей частіше за повільніші. Цей темп відповідає природним ритмам людського тіла, що дозволяє пісні з таким темпом легше запам'ятовуватись.

Існують і інші фактори, які впливають на ймовірність того, що пісня стане «вушним черв'яком». Наприклад, коли ми чуємо пісню нещодавно, це підвищує ймовірність того, що вона залишиться в пам'яті. Також важливим є контекст: інколи пісня може бути асоційована з певними обставинами, наприклад, побаченим номером на номерному знаку або навіть погодними умовами.

Один з найбільш цікавих аспектів цього явища полягає в тому, що воно є таким собі дзеркалом нашої пам'яті. «Вушні черв'яки» є типовим прикладом спонтанної роботи пам'яті, коли певні елементи мелодії або слова «випливають» на поверхню свідомості без нашого бажання. Вчені також відзначають, що враження від певної пісні можуть виникнути навіть без її прямого відтворення в нашій реальності — достатньо просто думати про неї.

Що робити, коли пісня вже застрягла у вашій голові? Один з варіантів — це спробувати переключитись на іншу пісню або навіть просто поглибити слухання іншої мелодії. Вчені також пропонують метод «жування гумки», що допомагає відволікти мозок від повторення певних фраз або слів. Це працює, оскільки жування активує частини мозку, які також залучені до процесів мовлення, таким чином перериваючи цикл внутрішнього відтворення пісні.

Загалом, вушні черв'яки — це не лише розважальний феномен, а й можливість дослідити, як працює наша пам'ять та емоційна асоціація. Цікаво, що хоча багато людей скаржаться на такі «набридливі» мелодії, лише третина відчуває дискомфорт від того, що пісня застрягла в їх голові. Для інших же це може бути просто веселим супроводом до буднього дня.