Чому Зумери відмовляється від кар’єрного зростання

У сучасному корпоративному світі просування по кар’єрних сходах традиційно вважалося головною метою для більшості працівників. Проте дедалі більше молодих професіоналів, особливо представників покоління Z, переглядають ці установки, відмовляючись від підвищень заради збереження балансу між роботою та особистим життям, а також заради власних пріоритетів. Ця тенденція стала настільки помітною, що в 2024 році амстердамська рекрутингова компанія Randstad опублікувала свій щорічний звіт Workmonitor, який показав: 39% працівників не цікавляться підвищенням, а 42% готові повністю від нього відмовитися.

Для 25-річної Емми* рішення відмовитися від кар’єрного зростання є свідомим і глибоко особистим. «Якщо коротко, то через мої життєві пріоритети. Життя — це не лише робота, особливо коли багато компаній піддають своїх працівників поганим умовам праці», — розповіла вона в інтерв’ю Newsweek. Хоча Емма перебуває лише на початку своєї кар’єрної подорожі, вона вже сформувала прагматичне ставлення до роботи. Для неї робота — це лише джерело доходу, а не ключова частина її ідентичності. Вона переконана, що підвищення варте уваги лише тоді, коли приносить значне збільшення зарплати та справжнє задоволення, а не додатковий стрес і відповідальність. «Я дійшла до точки, коли сприймаю роботу як джерело доходу, не більше і не менше — так само, як верхнє керівництво бачить працівників просто цифрами», — пояснила Емма.

Її думки відображають ширші настрої серед працівників покоління Z, які відчувають дедалі меншу лояльність до роботодавців. На їхню думку, компанії розглядають їх як замінних ресурсів. Емма зазначила, що з появою штучного інтелекту та віддаленої роботи зв’язок між працівниками та роботодавцями стає ще більш крихким. «Молодші люди, такі як я, дедалі частіше відмовляються від підвищень, бо компанії не демонструють справжньої лояльності до своїх працівників. Ми замінні. Із розвитком ШІ цей розрив стане ще очевиднішим. Інтереси роботодавців і працівників дедалі більше розходяться», — додала вона.

Цю зміну в поглядах підтверджують і експерти. Рита МакГрат, професорка Колумбійської бізнес-школи та радниця генеральних директорів компаній із Fortune 500, у розмові з Newsweek зазначила: «Ми спостерігаємо важливу точку перелому в розумінні того, що означає кар’єра, і це особливо помітно серед молодших працівників». Якщо раніше люди часто залишалися в одній компанії на десятиліття, просуваючись угору, то сучасна молодь кардинально змінює підхід до побудови кар’єри. «Портфельні кар’єри, побічні проєкти, гіг-робота та інші альтернативні способи заробітку пропонують те, що багато працівників вважають надзвичайно мотивуючим», — пояснила МакГрат. Водночас посади в менеджменті дедалі частіше сприймаються як невдячні, стресові та такі, що не приносять задоволення.

Для попередніх поколінь, зокрема бебі-бумерів, підвищення в компанії асоціювалося з гарантією стабільного майбутнього. Проте, за словами МакГрат, ця угода між працівниками та роботодавцями більше не діє. «Компанії чудово навчили своїх працівників, що лояльності не існує, і тепер працівники відповідають тим самим», — зазначила вона. Ця втрата взаємної довіри стала одним із ключових факторів, що впливають на рішення молодих людей.

Емма переконана, що кар’єрні рішення мають ґрунтуватися на особистих відчуттях і задоволенні, а не на суспільних очікуваннях. «Моя головна думка — люди повинні відмовлятися від того, що не покращує їхнє життя. Якщо підвищення заважає особистим зв’язкам із родиною та друзями, змушує пропускати важливі події чи радикально змінює розпорядок дня, то від нього варто відмовитися. Зрештою, ми працюємо, щоб жити, а не живемо, щоб працювати», — підсумувала вона.

Однією з головних причин, чому молоді працівники, такі як Емма, відмовляються від підвищень, є співвідношення між додатковими обов’язками та тим, що вона називає «маргінальними вигодами». Якщо більший обсяг роботи не супроводжується суттєвим фінансовим бонусом, молодь не поспішає братися за такі можливості. У світі, де традиційні уявлення про успіх поступаються місцем новим цінностям, покоління Z переосмислює поняття кар’єри. Для них важливіше зберегти контроль над своїм часом і енергією, ніж сліпо слідувати застарілим шаблонам корпоративного зростання. Ця тенденція може стати сигналом для компаній переглянути свої підходи до мотивації працівників, адже старі моделі вже не працюють так, як раніше.

*Ім’я змінено на прохання героїні.