Чому пора припинити дивуватися змінам погоди в 2025 році

Останніми роками світ дедалі частіше стикається з погодними явищами, які раніше вважалися рідкісними, такими як «події раз на тисячу років». Урагани, що руйнують цілі регіони, несподівані повені в незвичний сезон, екстремальні хвилі спеки, які б'ють температурні рекорди, — усе це стало новою реальністю, що виходить за межі прогнозів традиційних кліматичних моделей. Науковці б'ють на сполох: глобальне потепління не просто змінює погоду, а робить її дедалі хаотичнішою, і людство має адаптуватися до цих змін, щоб уникнути катастрофічних наслідків. У статті, опублікованій 13 березня 2025 року Марком Томпсоном, дослідницька група на чолі з Тімо Келдером з Інституту екологічних досліджень пропонує трирівневий підхід до вирішення кліматичних викликів: швидке реагування на катастрофи, поступова адаптація інфраструктури та трансформаційні зміни системи для протистояння кліматичному хаосу.

Екстремальні погодні явища варіюються за інтенсивністю — від звичних до безпрецедентних. Останні, зокрема, мають руйнівний вплив на життя людей у ​​всьому світі. Прикладів не шлюбує: урагани Ірма та Марія 2017 року зруйнували 95% будівель на острові Сінт-Мартен/Сен-Мартен і призвели до загибелі понад 4600 осіб у Пуерто-Ріко. У регіоні Африканського Рогу п'ять поспіль невдалих сезонів дощів залишилося мільйони людей, залежних від гуманітарної допомоги. У 2021 році несподівані повені в Непалі поза сезоном забрали життя понад 120 осіб, а рекордна спека в Тихоокеанському Північному Заході того року сягнула 49,6°C, спричинивши понад 850 смертей. Ці події викликають одну спільну рису — величезний людський і матеріальний збиток, який вони завдають.

Попри те, що ЗМІ часто наголошують на «несподіваному» характері таких явищ, прогрес у кліматичній науці дозволяє дещо краще їх передбачати. У згаданій статті Келдер і його команда стверджують, що правильна підготовка може допомогти уникнути ситуації, коли людство щоразу виявляється неготовим до катастрофи. Вони пропонують чотири підходи до аналізу безпрецедентної погоди: традиційні методи на основі метеорологічних вимірювань, аналіз історичних даних і проксі-інформації, створення сценаріїв на основі моделей і суджень експертів, а також дослідження погодних і кліматичних моделей із застосуванням фізичних принципів. Ці методи еволюціонували від простих спостережень до складних систем моделювання, які здатні навіть отримати найекстремальніші сценарії.

Ключовим елементом пропозиції дослідників є так звана «адаптаційна піраміда», яка складається з трьох рівнів. Перший — реактивний — передбачає короткострокові заходи для реагування на катастрофи, такі як евакуація чи надання допомоги. Другий — поступовий — зосереджений на довгостроковій профілактиці, наприклад, зміцненні інфраструктури. Третій — трансформаційний — спрямований на створення фундаментальної стійкості до кліматичних змін через системні реформи. Удосконалення методів ідентифікації безпрецедентних погодних явищ, за словами вчених, має стати основою для розробки ефективних планів реагування. При цьому вони наголошують на важливості інтеграції наукових знань із місцевими та корінними практиками, щоб адаптаційні заходи були не лише ефективними, а й культурно прийнятими.

Для успішного впровадження такого підходу потрібні значні ресурси: людські, фінансові, технологічні. Без належного оснащення та інструментів навіть найкращі плани залишаються лишеною теорією. Водночас автори зазначають, що їхня модель не є самодостатнім розв'язання проблеми екстремальної погоди. Вона спирається на глобальні ініціативи, такі як Паризька угода та Сендайська рамкова програма зі скорочення ризиків катастрофи, які вже почалися напрямами боротьби зі змінами клімату. Успіх залежить від того, чи вдасться науковцям і політикам усунути бар'єри та створити умови для реалізації цих стратегій.

Запропонований підхід не усуває саму проблему безпрецедентної погоди, але дає змогу мінімізувати її слідки. Правильні налаштування адаптаційної системи можуть допомогти уникнути шоку від «несподіваних» явищ і запобігти людським трагедіям. У світі де клімат стає дедалі непередбачуваним, наука пропонує не просто реагувати на катастрофи, а готуватися до них заздалегідь, спираючись на знання, технології та глобальну співпрацю. Настав час перестати дивуватися погоді — і почати діяти.