Чужорідні ссавці в Україні: як інтродуковані види змінюють екосистеми

Дослідники з Національного науково-природничого музею НАН України та Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України провели масштабне дослідження поширення інтродукованих ссавців в Україні. Вони проаналізували динаміку популяцій 11 видів тварин, включаючи трьох представників гризунів, трьох хижаків та п'ять видів копитних.

Вчені виявили, що успішність інтродукції залежить від п'яти основних факторів. Серед них — утримання в неволі з можливістю втечі, руйнування розплідників під час війни, зменшення чисельності місцевих видів, збільшення частки деградованих середовищ існування та зменшення всіх форм природокористування.

Дослідження показало, що найуспішнішими виявились інтродукції видів, пов'язаних з евтрофними середовищами та видів, що займають «вікна» або маргінальні місця в структурі гільдій. Більшість інтродукцій в Україні призвели до формування природних популяцій чужорідних видів, переважно напівводних ссавців: гризунів (ондатра, частково нутрія) та хижаків (американська норка, єнотовидний собака).

Наземні види не показали значного розширення ареалу та натуралізації, за винятком плямистого оленя. Збільшення чисельності деяких чужорідних видів відбувалося одночасно зі зменшенням чисельності їхніх конкурентів з місцевої фауни. Найпроблемнішим виявилося входження американської норки до гільдії куницевих.

Поява чужорідних видів призвела до вимирання значної частини екологічно подібних місцевих видів. Загальна чисельність цих двох груп тварин стала майже рівною. Полювання як засіб регулювання їх популяцій виявилося неефективним, оскільки обсяг здобичі на 1−2 порядки нижчий за річний приріст популяцій цих видів.

Особливу увагу дослідники приділили впливу кліматичних змін та військових дій на динаміку популяцій. Глобальне потепління та формування белігеративних ландшафтів внаслідок бойових дій створюють нові умови для поширення чужорідних видів. Вчені прогнозують подальші зміни у складі фауни України через ці фактори.

Дослідження проводили Ігор Загороднюк та Денис Лазарєв. Результати опубліковано в журналі Biosystems Diversity. Робота має важливе значення для розуміння процесів трансформації екосистем та розробки заходів збереження біорізноманіття в умовах глобальних змін.