COP30 у Бразилії стане ключовою подією для клімату планети

У листопаді цього року увага світової спільноти буде прикута до бразильського міста Белен, де відбудеться конференція COP30. Ця подія стане критичним етапом у глобальному кліматичному порядку денному. Згідно з Паризькою угодою, підписаною десять років тому, настав час для третього раунду національно визначених внесків, тобто національних кліматичних планів, які визначають зобов'язання кожної країни щодо адаптації та пом'якшення наслідків зміни клімату.

Відповідно до угоди, країни повинні подавати нові національно визначені внески кожні п'ять років, причому кожен наступний раунд зобов'язань має бути амбітнішим за попередній. На сьогодні 62 країни вже подали свої плани третього покоління, проте понад 60 відсотків учасників угоди ще не оприлюднили жодних нових кліматичних дій до 2035 року.

Цьогорічна конференція проходитиме в серці Амазонії, регіоні, який характеризується величезним біорізноманіттям та стійкістю громад, що очолюють кліматичні дії. На цьому тлі є надія, що COP30 стане вирішальним простором для оголошення нових цілей, відстеження прогресу та узгодження глобальних зусиль для запобігання більш інтенсивним кліматичним катастрофам і захисту майбутніх поколінь.

Як перша конференція COP, що проводиться в Амазонії, COP30 ймовірно винесе на передній план дискусії про перетин клімату, природи та справедливості. За даними бразильського уряду, приблизно 3000 представників корінних народів прибудуть до Белена наступного місяця, а 1000 учасників, як очікується, візьмуть участь в офіційних переговорах. Питання збереження біорізноманіття, корінних спільнот та кліматичної адаптації, ймовірно, займуть центральне місце. У цьому відношенні COP30 є не просто черговим самітом, а можливістю перетворити ідеї на прозорі, ефективні та інклюзивні кліматичні дії.

Глобальне значення Амазонії робить COP30 не лише простором для переговорів, але й закликом до дій для захисту одного з найважливіших поглиначів вуглецю на планеті та культурних скарбів. Лідерство Бразилії вже задає тон у цьому напрямку. Механізм постійного фінансування тропічних лісів є пропозицією під керівництвом Бразилії, яка прагне відкрити інноваційне фінансування для збереження тропічних лісів, при цьому 20 відсотків коштів зарезервовано для корінних народів. Механізм, який планується запустити на COP30, має на меті залучити 25 мільярдів доларів від країн-інвесторів та 100 мільярдів доларів від приватного сектору. Нещодавно президент Бразилії оголосив про внесок у розмірі одного мільярда доларів, підкресливши свою відданість збереженню лісів.

Експерти, студенти та керівники факультетів Кліматичної школи та ширшої спільноти Колумбійського університету відвідають COP30, щоб підтримати діалог навколо амбітних, науково обґрунтованих рішень кліматичної кризи з метою інформування рішень щодо енергетичного переходу, адаптації та кліматичного фінансування.

Напередодні COP30 Кліматична школа запустила серію заходів під назвою «Відлік до COP30», щоб створити простір для своєчасних дискусій навколо конференції. Серія з трьох заходів об'єднує дослідників, студентів та практиків для вивчення очікувань, викликів та роздумів від цієї важливої конференції.

27 жовтня відбудеться друга панельна дискусія в серії «Відлік до COP30» о 16:30 у Форумі. На ній виступлять експерти з факультету Колумбійського університету, які обговорять пріоритети університету для COP30, роль академічних кіл у сприянні інноваційним кліматичним рішенням та те, що має статися в Белені, щоб перетворити глобальні переговори на значущі локальні дії.

Конференція в Белені стає символічною подією не лише через своє розташування в Амазонії, але й через те, що вона відбувається в критичний момент для глобальної кліматичної політики. Світ стоїть перед необхідністю прискорити дії для досягнення цілей Паризької угоди та обмеження глобального потепління. Участь представників корінних народів у переговорах підкреслює важливість включення голосів тих спільнот, які найбільше постраждали від кліматичних змін та які мають унікальні знання про збереження природи.

Бразильська ініціатива щодо фінансування тропічних лісів може стати прикладом нових підходів до кліматичного фінансування, які поєднують збереження екосистем з підтримкою місцевих спільнот. Резервування п'ятої частини коштів для корінних народів визнає їхню ключову роль у захисті лісів та біорізноманіття.