Данія першою у світі готує закон про заборону несанкціонованих діпфейків

Данія готується стати першопрохідцем у боротьбі з діпфейками — підробленим контентом, створеним за допомогою штучного інтелекту, який здатен надзвичайно точно імітувати обличчя та голоси людей. Новий законопроєкт спрямований на захист громадян від неавторизованого використання їхньої цифрової подоби.

Міністр культури Данії Якоб Енгель-Шмідт під час пресконференції 24 квітня наголосив на важливості захисту демократії від поширення підроблених відео, де люди нібито говорять те, чого ніколи б не сказали в реальності. За його словами, чинне данське законодавство, зокрема щодо захисту авторських прав, не має відповідних положень для регулювання технологій штучного інтелекту, які можуть відтворювати зовнішність людини. Така ситуація характерна для більшості країн світу.

Загроза діпфейків для Данії вже стала реальністю. Торік міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен став жертвою підробленого відеодзвінка. Співрозмовник представився головою Африканського союзу Муссою Факі, але насправді це була імітація, організована російськими пранкерами.

Відповідно до запропонованого закону, публікація маніпульованого контенту без дозволу особи, яку він зображує, буде заборонена. Технологічні платформи, включно із соціальними мережами, будуть зобов'язані видаляти позначений діпфейк-контент на вимогу. Закон передбачає винятки для сатири та пародій за умови чіткого маркування їх як штучного контенту.

Данський підхід вирізняється на тлі глобальних зусиль з регулювання діпфейків. У США обурення через несанкціоновану порнографію з діпфейками, зокрема фальшиві оголені зображення поп-зірки Тейлор Свіфт, призвело до ухвалення закону Take It Down Act у квітні 2025 року. Цей закон вимагає від платформ видаляти інтимний ШІ-генерований контент протягом 48 годин під загрозою ув'язнення.

Південна Корея запровадила ще суворіші заходи. З кінця 2024 року створення, зберігання або поширення сексуально відвертих діпфейків карається позбавленням волі до семи років. Китай у 2023 році запровадив правила, що вимагають чіткого маркування всього синтетичного медіаконтенту та можливості відстеження його творців.

Акт про штучний інтелект Європейського Союзу, ухвалений минулого року, обрав ширший, але менш жорсткий підхід. Він вимагає маркування діпфейків, але не забороняє їх публікацію. Це відображає ризик-орієнтований підхід ЄС до регулювання — синтетичний контент вважається «обмеженим ризиком», якщо не використовується для дезінформації чи шахрайства.

Данська пропозиція має вужчу сферу застосування, але передбачає жорсткіше правозастосування. Вона зосереджена на захисті прав особи, а не лише на забезпеченні прозорості. У разі ухвалення закон піде далі за вимогу маркування — він заборонить публікацію маніпульованих медіа із зображенням людини без її згоди.

Однак ефективність такого закону викликає питання. Мортен Мьоруп, дослідник штучного інтелекту з Технічного університету Данії, пояснює складність виявлення діпфейків через принцип роботи генеративно-змагальних мереж (GAN). Ці моделі працюють у протистоянні: одна генерує діпфейки, інша намагається їх виявити. Кожна вчиться на досвіді іншої, і з часом генератор удосконалюється, часто випереджаючи детектор.

«Принцип навчання GAN базується на змаганні між двома моделями ШІ… доки модель виявлення більше не може відрізнити реальність від підробки», — зазначає Мьоруп. «Саме це робить настільки складним для людей та моделей ШІ розрізнити справжнє та фальшиве», — додає дослідник.

Ця динаміка «кішки-мишки» ускладнює надійне виявлення маніпульованого контенту платформами. До того ж, коли діпфейк виявлено, він може вже встигнути стати вірусним. Мьоруп застерігає, що громадськості слід припускати, що жоден медіаконтент не є справжнім, доки його не підтвердить надійне джерело: «Завжди знайдуться люди, здатні генерувати контент без декларування… Нам потрібно практикувати критичне ставлення до джерел і розуміти, що ми живемо у світі дезінформації».