ДНК вовчого цуценяти розкрила таємницю зникнення носорогів

Коли дослідники розтинали заморожені муміфіковані рештки льодовикового вовчого цуценяти, вони знайшли у його шлунку частково перетравлений шматок м'яса. Це були залишки останньої трапези цуценяти 14 400 років тому. Аналіз ДНК показав, що м'ясо належало вовнистому носорогу — вимерлому гіганту вагою 2 тонни, який колись бродив тундрами Європи та Азії.

Палеогенетик Стокгольмського університету Сольвейґ Гудйоунсдоттір та її колеги секвенували повний геном із цього шматка м'яса. Це перший випадок, коли вчені змогли отримати повний геном льодовикової тварини, знайденої в шлунку іншої тварини.

Науковці виявили заморожений труп вовчого цуценяти та її сестри у вічній мерзлоті біля сибірського села Тумат у 2011 та 2015 роках. Під час розтину у 2022 році команда знайшла маленькі шматочки останньої трапези у шлунку цуценяти. Секвенування ДНК ідентифікувало м'ясо як вовнистого носорога, а цуценят — як вовків.

Отримати повний геном із м'яса носорога було складним завданням. Після 14 400 років у вічній мерзлоті молекули ДНК розпадаються, залишаючи лише невеликі фрагменти. Відокремити ДНК носорога від вовчої також було непростим завданням.

ДНК носорога свідчить, що він походив із генетично здорової популяції, достатньо великої, щоб уникнути інбридингу. Інбридинг залишає сліди у геномах нащадків у вигляді довгих ланцюгів гомозиготних генів. Геном тумацького носорога не показав таких ознак.

Це стало несподіванкою, адже вовнисті носороги зникають із викопного літопису приблизно через 400 років. Вид уже робив свою останню спробу вижити на північному сході Сибіру, його ареал скорочувався на схід приблизно з 35 000 років тому. Але, схоже, на межі вимирання вид все ще почувався досить добре на північному сході Сибіру.

Дослідники очікували знайти вовнистих носорогів у критичному стані 14 400 років тому. Але виявилося, що останні вовнисті носороги у світі, ймовірно, вимерли лише за кілька сотень років, починаючи десь після 14 400 років тому. Винуватцем, ймовірно, був період швидкого потепління клімату, який тривав від 14 700 до 12 800 років тому.