Договір про захист відкритого моря наближається до набуття чинності


Міжнародний договір про захист відкритого моря, ухвалений у червні 2023 року, має вже 113 підписантів. Для набуття чинності документу потрібно 60 ратифікацій, наразі їх лише 21.

Зображення Phys
Зображення Phys

Міжнародна спільнота демонструє значний поступ у впровадженні історичного договору про захист відкритого моря, який має забезпечити охорону морських середовищ існування, життєво важливих для людства. Ці території, що перебувають поза межами національної юрисдикції будь-якої держави, наразі перебувають під загрозою через забруднення.

Після двох тижнів засідань в Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку переговорники досягли суттєвого прогресу у формуванні інституційної основи угоди. Про це повідомила Нікола Кларк з благодійного фонду Pew Charitable Trusts після завершення першої підготовчої комісії щодо набуття чинності договором. Варто зазначити, що в цих зустрічах не брали участі представники Сполучених Штатів Америки.

Договір може набути чинності лише через 120 днів після його ратифікації 60-ю державою. Це означає, що він не встигне вступити в дію до початку Конференції ООН з питань океанів, яка відбудеться у французькій Ніцці 9−13 червня. Проте експерти сподіваються, що необхідну кількість ратифікацій вдасться отримати до червня, щоб договір все ж запрацював цього року.

Саміт у Ніцці збере десятки глав держав, а перед ним відбудеться наукова конференція за участю 2000 науковців зі 100 країн світу. За словами керівниці французької делегації Сандрін Барб'є, особлива церемонія, запланована на 9 червня в Ніцці, стане «унікальною можливістю підтвердити нашу спільну політичну відданість» впровадженню договору.

Підготовча комісія працювала швидше, ніж очікувалося, розглядаючи численні питання, зокрема створення системи обміну інформацією між сторонами. Директорка організації High Seas Alliance Ребекка Хаббард відзначила високий рівень підтримки договору під час підготовчих зустрічей, назвавши його «однією з найкращих можливостей для реалізації заходів із захисту океану».

Однак загальний ентузіазм дещо послабила відсутність США, які підписали договір за адміністрації Джо Байдена, але не ратифікували його. Додаткове занепокоєння викликала несподівана заява Дональда Трампа щодо глибоководного видобутку корисних копалин.

Минулого тижня американський президент відкрив шлях до комерційного видобутку рідкісноземельних мінералів з океанського дна, включаючи міжнародні води, оминаючи юрисдикцію Міжнародного органу з морського дна, членом якого США не є. Арло Хемпхілл, керівник кампанії Грінпіс США проти глибоководного видобутку, назвав указ Трампа «образою багатосторонності та ляпасом усім країнам і мільйонам людей у всьому світі, які виступають проти цієї небезпечної галузі». На його думку, це чіткий сигнал того, що США більше не будуть світовим лідером у захисті океанів, які підтримують все життя на планеті.

Уряди по всьому світу поставили за мету до 2030 року взяти під охорону 30% світових суходолу та океану. Цей амбітний план потребує узгоджених дій міжнародної спільноти та ефективних механізмів захисту морського середовища. Договір про захист відкритого моря може стати ключовим інструментом для досягнення цієї мети, особливо щодо збереження морських екосистем у міжнародних водах.

Експерти наголошують, що швидка ратифікація договору є критично важливою для початку практичних дій із захисту океанів. Кожен день зволікання збільшує ризики для морських екосистем, які вже перебувають під значним антропогенним тиском. Очікується, що конференція в Ніцці стане важливим майданчиком для обговорення конкретних кроків із впровадження договору та координації зусиль міжнародної спільноти у справі захисту Світового океану.

— За матеріалами Phys