Домашні сонячні панелі загрожують електромережам кібератаками

Електромережі по всьому світу дедалі частіше стають мішенню кібератак через вразливості домашніх сонячних установок. Про це попереджають дослідники з Австралійської державної наукової організації CSIRO.

Зі зростанням популярності розподілених енергетичних ресурсів, таких як дахові сонячні панелі, електромережі дедалі більше покладаються на розумні інвертори, які керують підключеннями до місцевих енергомереж. Сід Чау з CSIRO зазначає, що хоча ці технології пропонують багато переваг, вони також створюють нові операційні виклики та загрози кібербезпеці.

Розумні інвертори перетворюють постійний струм, що виробляється сонячними панелями, на змінний струм, необхідний для живлення побутових приладів. Вони також оптимізують зберігання енергії та забезпечують віддалений моніторинг через інтернет. Саме ці веб-з'єднання роблять їх загрозою не лише для домашніх сонячних систем, але й для ширшої мережі енергогенерації, попереджають Чау та його колеги.

Дослідницька команда виявила кілька способів, якими розумні інвертори можуть бути зламані. Серед них експлуатація недоліків безпеки у фізичному обладнанні та програмному забезпеченні розумних інверторів. Зловмисники можуть обманом змусити користувачів надати надмірні дозволи для додатків, підключених до інвертора, або співпрацювати з виробниками для вбудовування шкідливого коду в обладнання.

Чау та його колеги моделювали загрозу від інверторів лише в Австралії, де близько третини домогосподарств мають дахові сонячні панелі. Однак ситуація подібна для електромереж у всьому світі, де приватні сонячні системи стають дедалі поширенішими.

Хоча будь-яка атака потребуватиме ретельної організації та планування, дослідники виявили, що якщо вразливості збігаються, відносно невелика кількість розумних інверторів потребуватиме злому для спричинення збоїв. Після компрометації розумного інвертора хакери можуть здійснювати координовані атаки на ширшу електромережу.

Особливе занепокоєння викликають атаки, спрямовані на частотне керування електромережі. В Австралії та Європі частота мережі повинна залишатися близькою до 50 герц. Хоча існують механізми захисту мережі, будь-яке відхилення від цього показника може призвести до каскадних відмов енергосистеми.

Ризик посилюється тим, що багато інверторів мають надзвичайно тривалий термін служби понад 15 років, що означає, що їхні засоби кібербезпеки можуть легко застаріти. Чау каже, що влада повинна мати кращий нагляд за приватними інверторами, щоб мати можливість швидко перевизначити їх, якщо буде виявлено підозрілу активність.

Він також зазначає, що потрібна довгострокова підтримка власників та перевірка відповідності, щоб забезпечити відповідність розумних інверторів вимогам кібербезпеки та технічного обслуговування.

Зубайр Байг з Університету Дікін у Мельбурні підкреслює, що перевірка безпеки всіх імпортованих інверторів є обов'язковою. Оскільки ці пристрої не виробляються локально, завжди існує ймовірність попереднього налаштування мікросхем інверторів та мікропрограм зі шкідливим програмним забезпеченням, яке може чекати тригера для детонації та спричинення коливань струму, постійного пошкодження обладнання та порушення роботи мережі.

Ернест Фу з Університету Гріффіт у Брісбені зазначає, що критична інфраструктура вразлива до кібератак через її застарілий дизайн та компоненти. За його словами, з допомогою більшого поширення розподіленої фотовольтаїки та можливого використання машинного навчання та штучного інтелекту кібератака стає більш імовірною, ніж вважалося раніше.

Проблема набуває особливої актуальності в контексті глобального переходу до відновлюваних джерел енергії. Багато країн активно стимулюють встановлення домашніх сонячних панелей як частину боротьби зі зміною клімату. Однак швидке поширення цих технологій може випереджати розвиток відповідних засобів кібербезпеки.

Дослідники підкреслюють, що загроза не є теоретичною. Координована атака на розумні інвертори може призвести до серйозних наслідків для енергопостачання цілих регіонів. Особливо вразливими є системи з високою концентрацією домашніх сонячних установок.

Експерти рекомендують розробку комплексної стратегії кібербезпеки для розподілених енергетичних ресурсів. Це включає регулярне оновлення програмного забезпечення інверторів, впровадження строгих стандартів безпеки для нових пристроїв та створення систем моніторингу для виявлення аномальної активності.

Важливим аспектом є також освіта власників домашніх сонячних систем щодо ризиків кібербезпеки та необхідності дотримання рекомендацій з безпеки. Багато користувачів не усвідомлюють, що їхні домашні енергетичні системи можуть стати частиною більшої кіберзагрози.