Дослідники спростували зв'язок між глобальним потеплінням та поширенням малярії

Поширена думка про те, що незначне потепління в деяких кліматичних регіонах спричиняє поширення хвороб, які переносяться комарами, виявилася хибною. Попри це, у рецензованій науковій літературі продовжують з'являтися твердження про зв'язок між кліматичними змінами та поширенням таких захворювань.

Малярія, найвідоміша з хвороб, що передаються через укуси комах, знову з'являється у Сполучених Штатах та Європі. Хоча багато хто звинувачує у цьому глобальне потепління, історичні дані свідчать про інше. І США, і Європа були осередками малярії протягом минулих двох століть, навіть під час Малого льодовикового періоду, коли температури були нижчими.

Дослідження Hong та співавторів показує, що в 1850-х роках малярія була широко поширена на території США. Подібна ситуація спостерігалася і в Європі аж до Першої світової війни. У 1917 році лише серед британських військ було зареєстровано 70 000 випадків захворювання на малярію. Після війни хвороба знову з'явилася серед цивільного населення у раніше вільних від малярії районах, таких як північна Німеччина, східна Англія та Італія, через повернення солдатів додому та рух біженців.

Малярію було ліквідовано в Європі в 1970-х роках завдяки комплексу заходів: обприскуванню інсектицидами, медикаментозній терапії та інженерним роботам з покращення довкілля. Відтоді випадки захворювання фіксуються переважно серед міжнародних мандрівників та іммігрантів з ендемічних регіонів.

За словами провідної авторки дослідження Меган Мішель з Науково-дослідного центру Макса Планка-Гарварда, хоча сьогодні малярія вважається переважно тропічною хворобою, ще століття тому ареал поширення збудника охоплював половину земної поверхні, включаючи частини північних США, південної Канади, Скандинавії та Сибіру.

Виникає очевидний парадокс: у холодніші часи малярія була поширена майже всюди, крім замерзлих степів та високогір'я. Тепер же вона обмежується переважно тропіками та субтропіками.

Комарі, які переносять малярію від хворої людини до здорової, присутні практично в усіх регіонах світу. У сучасних розвинених країнах популяції комарів контролюються завдяки широкомасштабному розпиленню інсектицидів та іншим методам боротьби з переносниками хвороб, таким як осушення боліт. Передавання малярії запобігається також завдяки карантину хворих у лікарнях, де комарі не можуть їх укусити.

Дослідження показують, що комарі переміщуються з регіону в регіон завдяки людській діяльності, а не через зміни клімату чи глобальне потепління. Вони подорожують у багажі, повітряних та морських вантажах, на вантажівках далекого сполучення, на палубах кораблів та човнів.

Міські види комарів, такі як Aedes aegypti та Aedes albopictus, віддають перевагу урбанізованому середовищу, де їм легко розмножуватися. Вони використовують для розмноження штучні контейнери, які можна знайти в житлових районах: квіткові горщики, відра, брезент, пташині купальні та вибоїни. Урбанізація сама по собі створює сприятливе середовище для комарів-переносників хвороб.

Науковці підкреслюють, що для передачі хвороб, які переносяться комарами, необхідні три умови: наявність носія захворювання (людини або тварини з хворобою), наявність переносника (специфічних видів комарів) та доступ переносників як до носіїв хвороби, так і до потенційних жертв. Відсутність будь-якої з цих умов розриває ланцюг інфекції.

Дослідження також спростовує поширену думку про вплив кліматичних змін на поширення серцевих глистів у домашніх тварин. На прикладі міста Форт-Коллінз, штат Колорадо, де за останні роки значно зросла кількість випадків зараження серцевими глистами, вчені довели, що це пов'язано не з потеплінням, а з подвоєнням населення міста, збільшенням урбанізації та завезенням інфікованих тварин.