Чому койоти уникають багатих районів

Нове дослідження вчених з Каліфорнійського університету в Берклі та Каліфорнійського сільськогосподарського і природничого університету показало, що койоти у Лос-Анджелесі уникають багатих районів, хоча ті пропонують кращі умови для проживання. Це відкриття стало несподіванкою, оскільки багаті квартали часто мають більше зелених насаджень, природних укриттів і джерел їжі.

Науковці пояснюють цей феномен особливостями людської поведінки. Власники дорогих будинків частіше підтримують жорсткі заходи щодо боротьби з койотами, включаючи відлякування та відлов. Дослідники виявили, що в таких районах активніше використовуються методи відлякування, а також поширена підтримка їх знищення.

Один із провідних авторів дослідження Крістін Вілкінсон зазначила, що заможні мешканці можуть витрачати значні кошти на контроль за популяцією койотів, наприклад, наймаючи професійних мисливців. Водночас у менш заможних районах такі послуги менш доступні, що дозволяє койотам спокійніше освоювати територію.

Дослідження базується на даних відстеження 20 койотів у різних районах Лос-Анджелеса. Вчені аналізували їхні пересування та поведінкові особливості. Виявилося, що койоти в районах із високим рівнем забруднення та щільною забудовою мають більші ареали проживання, ніж ті, що мешкають у більш екологічно сприятливих зонах. Це може свідчити про необхідність подолання більших відстаней у пошуках їжі та безпечних місць для відпочинку.

Ще одним важливим відкриттям стало те, що койоти частіше відвідують міські парки, особливо в районах із низьким доходом. Це може бути пов’язано з доступністю їжі — у парках багато сміття, яке приваблює щурів та інших дрібних тварин. Крім того, койоти уникали кладовищ і гольф-полів, які раніше вважалися важливими для міської екології. Вчені припускають, що регулярний догляд за такими територіями, включаючи прибирання сміття та стрижку рослинності, робить їх менш привабливими для хижаків.

Дані про рух койотів отримали завдяки супутниковим нашийникам. Виявилося, що розміри їхніх територій значно відрізняються: у деяких особин вони складали менше одного квадратного кілометра, тоді як у інших сягали понад 100 км².

Співавтор дослідження Ніам Квінн наголошує, що міське середовище впливає не лише на людей, а й на тварин. Вона зазначає, що у менш заможних районах жителі можуть бути більш вразливими до зустрічей із хижаками, що вимагає додаткових заходів безпеки, особливо щодо домашніх улюбленців.

Попри те, що дослідження зосереджене на територіях, яких койоти уникають, науковці наголошують: ці тварини є майже скрізь у Лос-Анджелесі. Більша кількість повідомлень про койотів у багатих районах не означає, що там їх більше — радше це вказує на вищу активність жителів у висвітленні цієї проблеми.

Койоти викликають суперечливі емоції серед мешканців мегаполісу. Деякі сприймають їх як невід’ємну частину міської екосистеми, тоді як інші вважають загрозою. У 2023 році влада Каліфорнії розслідувала законність роботи мисливців, яких найняли кілька міст для вилову койотів. Водночас організація PETA виступає за введення обмежень на методи контролю за популяцією тварин, включаючи заборону використання газових пасток.

Результати дослідження можуть допомогти містам розробити стратегії співіснування з дикою природою. Вчені вважають, що койоти можуть слугувати індикатором урбаністичних проблем, оскільки їхня поведінка відображає соціальні та екологічні нерівності у містах.