Дослідження: люди перестають опиратися новим правилам після їх впровадження

Нове дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, розкриває цікаву особливість людської поведінки щодо впровадження нових правил та обмежень. Науковці з Технічного університету Мюнхена та Віденського університету провели комплексне дослідження, яке показало, що люди схильні припиняти опір обмежувальним заходам після того, як ті набувають чинності.

Дослідники провели сім окремих досліджень для перевірки цієї гіпотези та виявлення психологічних механізмів, що лежать в її основі. Вони почали з репрезентативних опитувань щодо заборони куріння на робочих місцях у кількох європейських країнах, законів про обов'язкове використання пасків безпеки у США та жорсткіших обмежень швидкості в Нідерландах.

Потім науковці провели низку експериментів для перевірки реактивного спротиву щодо регуляторної політики. Учасників з Великої Британії та Німеччини опитували про їхнє ставлення до обов'язкової вакцинації, обмеження швидкості, нових податків на алкоголь і м'ясо та інших заходів. Половині учасників ставили запитання про заходи, які мали бути впроваджені, тоді як іншій половині повідомляли, що нові правила вже діяли протягом року.

Як реальні опитування, так і експерименти показали, що реактивний спротив обмежувальним заходам значно сильніший до їх впровадження, ніж після. Це справедливо незалежно від ставлення учасників експерименту до конкретного питання, наприклад, до вакцинації.

Керівник дослідження доктор Армін Грануло зазначає: «Реактивний спротив часто має тимчасовий характер і суттєво зменшується після впровадження обмежувальних заходів. Опір виявляється менш стійким, ніж побоюються багато політиків».

Дослідники виявили, що в основі цього ефекту лежить відомий механізм нашого сприйняття: коли люди стикаються зі змінами, вони більше зосереджуються на самій зміні, ніж на стані до і після неї. Але коли перехідний процес завершується, вони можуть більш неупереджено оцінювати новий стан речей.

Професор психології Роберт Бем пояснює: «Коли оголошують нове правило, люди спочатку зосереджуються на тому, що вони втратять: свободу, звичну поведінку, комфорт. Після впровадження ці особисті втрати відходять на другий план. Тоді ми значно більше усвідомлюємо суспільні переваги, наприклад, для громадського здоров'я чи захисту клімату».

За допомогою експериментів дослідники змогли підтвердити, що цей механізм є важливою причиною реактивного спротиву. Серед інших питань, вони запитували учасників експерименту, наскільки, на їхню думку, заходи обмежать їхню особисту свободу, і чи більше вони зосереджені на особистих чи суспільних наслідках.

Учасники експерименту, яким повідомили, що заходи вже діють, демонстрували ставлення, яке менше визначалося індивідуальними проблемами і більше суспільною ситуацією, порівняно з учасниками експерименту, заснованого на очікуваному заході.

Дослідження також вказує на способи ефективнішого інформування про нові заходи. Професор Крістоф Фукс зазначає: «В одному експерименті ми підкреслили суспільні переваги системного заходу перед його впровадженням. Учасники дослідження, які дізналися про переваги на початку, були значно менш схильні відкидати захід до його впровадження».

Науковці розглядають ці висновки як важливу основу для суспільних дебатів та для політиків, і рекомендують досліджувати інші психологічні фактори, які можуть впливати на реактивний спротив.

«Регуляторні заходи — не єдиний спосіб подолання суспільних викликів. Але вони є важливою складовою», — каже Армін Грануло. «Ті, хто усвідомлює психологічні механізми, краще розумітимуть, як реагують люди, як розвивається публічна дискусія і які перспективи успіху нових законів. Тоді вони зможуть керуватися цими знаннями».