Дослідження: на МКС надто мало мікробів, і це може шкодити здоров’ю

На Міжнародній космічній станції (МКС) підтримується бездоганна чистота: NASA регулярно фільтрує повітря, проводить вологе прибирання та пилососить поверхні. Однак попри всі ці заходи космонавти нерідко стикаються з проблемами зі здоров’ям, зокрема зі зниженням імунітету, шкірними висипаннями та іншими запальними станами. Нове дослідження, опубліковане 27 лютого в журналі Cell, припускає, що однією з причин може бути надмірна стерильність станції.

Команда дослідників під керівництвом біоінженера Родольфо Салідо Бенітеса з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго проаналізувала понад 800 зразків, які астронавти відібрали з різних поверхонь МКС — кухні, санвузлів, обідньої зони та інших приміщень. Результати показали, що мікробне різноманіття на станції є значно нижчим, ніж у звичайних будівлях на Землі. Майже всі виявлені мікроорганізми походять від людей або будівельних матеріалів, тоді як частка мікробів із природного середовища, наприклад із ґрунту чи води, становить менше 0,3%.

Мікроорганізми відіграють важливу роль у підтриманні здоров’я людини. У природному середовищі вони конкурують між собою за ресурси, що запобігає домінуванню окремих видів, здатних викликати захворювання. Наприклад, у лікарнях низьке мікробне різноманіття підвищує ризик інфекцій. Навіть склад мікрофлори в житлових приміщеннях впливає на здоров’я: дослідження показали, що у дітей, які виросли в будинках, де присутні мікроби з тварин і ґрунту, нижчий ризик розвитку астми.

Мікробіолог Шон Гіббонс з Інституту системної біології в Сіетлі пояснює, що перебуваючи на відкритому повітрі, люди контактують із широким спектром мікроорганізмів через дотик до тварин, рослин чи ґрунту. Проте у замкнутому просторі, як-от у приміщеннях або на МКС, мікробне середовище стає віддзеркаленням самої людини та її найближчого оточення.

Це питання набуває особливого значення, оскільки тривалість космічних місій постійно зростає, а майбутні експедиції, включно з польотами на Марс, вимагатимуть тривалого перебування людей у герметичних середовищах. Дослідники вже розглядають способи збагачення мікробного середовища корисними організмами. Одним із варіантів є доставка на МКС тварин або введення до раціону астронавтів ферментованих продуктів, що містять корисні бактерії.

Хімічний біолог Пітер Дорстейн з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго наголошує, що розуміння мікробного складу у закритих середовищах допоможе підготуватися до майбутньої колонізації космосу. На його думку, важливо не лише вивчати, які мікроби присутні, а й аналізувати, яких саме не вистачає. Це може допомогти у розробці методів підтримки здорової мікрофлори для довготривалого перебування людини за межами Землі.