Дослідження: різноманітність промисловості впливає на зростання зайнятості у Франції

Нове дослідження ринку праці Франції за період 2004−2015 років розкриває важливі закономірності впливу промислового розмаїття на місцеву зайнятість. Науковці зосередили увагу на вивченні географічних районів, де більшість робочої сили живе та працює.

Дослідники виділяють два типи промислового розмаїття: споріднене та неспоріднене. Споріднене розмаїття описує ситуацію, коли галузі мають спільні елементи, наприклад, як фармацевтика та біотехнології. Такі галузі можуть створювати синергію, співпрацювати та впроваджувати інновації завдяки подібним знанням, технологіям та навичкам. Натомість неспоріднене розмаїття стосується галузей, які мають мало спільного, як-от сільське господарство та розробка програмного забезпечення.

Результати дослідження показують, що регіони зі спорідненими галузями демонстрували вище зростання зайнятості протягом досліджуваного періоду, особливо під час економічного піднесення. Цей ефект був особливо помітним у таких секторах, як машинобудування, хімічна промисловість та інформаційні технології. Коли галузі мають подібності в базі знань, технологіях чи ланцюгах постачання, вони створюють умови для інтерактивного навчання та інновацій.

Такий процес сприяє міжгалузевому обміну знаннями, підвищуючи здатність регіонів до адаптації та зростання. Це допомагає забезпечити баланс між регіональною спеціалізацією, яка ризикує застоєм через надмірну когнітивну близькість галузей (стан, який економісти називають «замкненістю»), та регіональним розмаїттям, яке може стикатися з викликами через занадто велику когнітивну відстань.

Неспоріднене розмаїття показало складніший зв'язок із зайнятістю. Хоча місцеве неспоріднене розмаїття захищало регіони від економічних потрясінь (оскільки сектори менш вразливі до галузевих спадів), воно не стимулювало зростання зайнятості так безпосередньо, як споріднене розмаїття. Дослідники також виявили, що неспоріднене розмаїття в сусідніх регіонах негативно впливало на місцеву динаміку зайнятості.

Під час світової фінансової кризи 2008 року обмін знаннями із сусідніми регіонами допоміг пом'якшити вплив економічного шоку. Сусідський ефект споріднених галузей діяв як буфер, стабілізуючи місцеву зайнятість та захищаючи регіони від більших втрат.

Дослідження виявило суттєві відмінності між міськими та сільськими територіями. У міських районах споріднене розмаїття мало більш виражений позитивний ефект, де висока концентрація промисловості сприяла швидшим інноваціям та зростанню зайнятості. Сільські території менше отримували користі від такого обміну знаннями, ймовірно, через менш щільну промислову екосистему.

Для політиків важливо сприяти галузевому розмаїттю, особливо спорідненому. Вони могли б заохочувати співпрацю між спорідненими секторами в межах регіонів для підвищення стійкості та зростання. Це передбачає підтримку розвитку інноваційних кластерів, де географічно зосереджені підприємства споріднених секторів, або платформ для міжгалузевої співпраці, де підприємства, університети, науково-дослідні установи та державні органи можуть обмінюватися знаннями та досліджувати можливості партнерства.

Сприяння міжрегіональній співпраці також могло б допомогти поширити переваги спорідненого розмаїття на сусідні регіони, особливо під час економічних криз. Політикам також варто враховувати роль неспорідненого розмаїття. Хоча неспоріднені сектори можуть не сприяти безпосередньо зростанню зайнятості, вони забезпечують стабільність в умовах економічної невизначеності через диверсифікацію регіональної економіки.

Заохочення балансу між спорідненими та неспорідненими секторами може запропонувати найкраще з обох світів — зростання, що базується на інноваціях, та економічну стійкість. Досвід французьких ринків праці надає цінні уроки для регіонів у всьому світі, які прагнуть орієнтуватися у складнощах економічного розвитку.