Дослідження спростовує зв'язок екстремальних погодних явищ у Європі зі зміною клімату

Нещодавня публікація Euronews про серйозні наслідки кліматичних змін у Європі 2024 року викликала значний резонанс у науковій спільноті. У матеріалі йшлося про масштабні лісові пожежі, повені та хвилі спеки, які начебто спричинені глобальним потеплінням. Проте детальний аналіз даних показує іншу картину.

Служба Копернік, яка здійснює моніторинг кліматичних змін у Європі, щороку публікує докладний звіт про лісові пожежі з розбивкою по країнах. Згідно з їхніми даними, у Португалії, де у вересні 2024 року згоріло 110 000 гектарів землі за тиждень, не спостерігається довгострокової тенденції до збільшення кількості чи масштабів пожеж. Супутникові дані також не підтверджують посилення пожежної активності в Європі загалом. Більше того, у світовому масштабі площа лісових пожеж має тенденцію до зменшення.

Щодо повеней у Валенсії, Іспанія, історичні дані свідчать про подібні затоплення у 1897, 1957 та 1996 роках, задовго до початку активних дискусій про глобальне потепління. Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) у своїх звітах не надає переконливих доказів збільшення частоти чи інтенсивності повеней та сильних опадів.

Хвилі спеки, які справді спостерігалися в Європі минулого року, також не можна однозначно пов'язати з глобальним потеплінням. Згідно з рецензованою науковою публікацією від травня 2022 року «Attributing and Projecting Heatwaves Is Hard: We Can Do Better», на інтенсивність хвиль спеки впливають численні фактори. Серед них — зміни у землекористуванні, зміни рослинного покриву, зрошення, забруднення повітря тощо. Ці фактори можуть як посилювати інтенсивність спеки, так і протидіяти наслідкам кліматичних змін. У деяких регіонах механізми, що впливають на тенденції у формуванні хвиль спеки, досі не повністю визначені.

Найсильніший вплив на тимчасові хвилі спеки мають природні теплі періоди Ель-Ніньо в Тихому океані, які спричиняють підвищення температури. У 2023−2024 роках спостерігався досить потужний Ель-Ніньо, який вплинув на температурні аномалії в глобальному масштабі. За даними Wikipedia, цей Ель-Ніньо став п'ятим за потужністю явищем такого типу за всю історію спостережень, що призвело до масштабних посух, повеней та інших природних катастроф по всьому світу.

Особливо важливо відзначити, що дані не показують довгострокової тенденції до посилення екстремальної спеки чи подовження періодів спекотної погоди в Європі. Така тенденція була б необхідною для підтвердження зв'язку цьогорічної спеки зі зміною клімату.

Аналіз наявних даних свідчить про те, що погодні явища 2024 року в Європі, хоч і були серйозними, не можуть вважатися безпрецедентними чи однозначно пов'язаними зі зміною клімату. Подібні природні явища спостерігалися і раніше, задовго до початку сучасного періоду глобального потепління. Важливо розглядати всі наявні докази та уникати поспішних висновків при спробах пов'язати окремі погодні події з кліматичними змінами.

Наукова спільнота наголошує на необхідності більш виваженого підходу до висвітлення екстремальних погодних явищ у засобах масової інформації. Замість того, щоб автоматично приписувати кожну природну катастрофу змінам клімату, варто враховувати історичні дані, природні цикли та різноманітні локальні фактори, які можуть впливати на формування погодних умов.