Дослідження виявило високий ризик раптової серцевої смерті серед бодібілдерів

Нове масштабне дослідження, проведене науковцями Падуанського університету, виявило тривожну тенденцію у професійному бодібілдингу — надзвичайно високий ризик раптової серцевої смерті серед спортсменів.

Дослідницька група під керівництвом доктора Марко Веккіато спостерігала за понад 20 тисячами чоловіків-бодібілдерів, які брали участь в офіційних змаганнях Міжнародної федерації бодібілдингу та фітнесу (IFBB) з 2005 по 2020 рік. За середній період спостереження у вісім років було зафіксовано 121 смертельний випадок, причому майже 40% з них були пов'язані з раптовою серцевою смертю.

«Ці трагічні події, які часто трапляються з молодими та зовні здоровими спортсменами, вказують на прогалину в нашому розумінні довготермінових ризиків для здоров'я, пов'язаних із змагальним бодібілдингом», — зазначив доктор Веккіато.

Особливо вражаючою є статистика серед професійних спортсменів. Для діючих атлетів частота раптової серцевої смерті становила приблизно 33 випадки на 100 тисяч спортсменів на рік. Для професіоналів цей показник зростав до 130 випадків на 100 тисяч. У найпрестижнішій категорії «Містер Олімпія» ситуація виявилася ще гіршою — з сотні учасників семеро померли протягом періоду дослідження, п'ятеро з них від раптових серцевих причин.

Дослідники пов'язують високу смертність із культурою сучасного бодібілдингу, яка заохочує досягнення надмірних фізичних параметрів будь-якою ціною. Професор фізіології Стюарт Філліпс з Університету Макмастера підкреслює, що нинішні режими вживання різноманітних препаратів значно перевищують те, що було доступно 10−40 років тому.

При розтині померлих спортсменів виявляли типові ознаки: кардіомегалію (збільшене серце), потовщення серцевих стінок та в деяких випадках фіброз — рубцювання серцевої тканини. У багатьох випадках було підтверджено вживання анаболічних стероїдів.

Проблема не обмежується лише серцево-судинною системою. Близько 15% смертей були пов'язані з травматичними причинами, включаючи самогубства, передозування, автомобільні аварії та вбивства. Дослідники відзначають значний вплив цього виду спорту на психічне здоров'я атлетів.

«Прагнення досягти екстремальної статури через суворі тренувальні та життєві режими може призвести до психологічного стресу, незадоволення власним тілом, а спортсмени можуть розвинути або погіршити розлади дисморфії тіла», — зазначається у дослідженні.

Науковці пропонують комплексний підхід до вирішення проблеми, який включає обов'язкові кардіологічні обстеження, регулярні медичні перевірки, просвітницькі кампанії та культурні зміни в спорті. Хоча IFBB стверджує, що дотримується рекомендацій Всесвітнього антидопінгового агентства, статистика показує інше — з понад 6000 змагань було взято лише 80 допінг-проб, з яких 13% виявилися позитивними.

Дослідження також висвітлює проблеми, пов'язані з припиненням вживання стероїдів. Після відмови від екзогенних гормонів організму потрібен тривалий час для відновлення власного гормонального фону. У цей період спортсмени можуть стикатися з серйозними проблемами, включаючи зниження лібідо та еректильну дисфункцію. Приблизно 5% чоловіків ніколи повністю не відновлюються, а у жінок може розвинутися безпліддя.

Це дослідження, найбільше у своєму роді, є першим кроком до розуміння справжньої ціни змагального бодібілдингу. Дослідники визнають, що реальна картина може бути ще гіршою, оскільки багато смертей могли залишитися незареєстрованими, а дані про розтини та вживання препаратів часто були неповними.

Результати дослідження були опубліковані в European Heart Journal.