Дослідження з Мадагаскару: старші діти змушені раніше дорослішати через бідність

Нове дослідження, проведене на Мадагаскарі, одній з найбідніших країн світу, виявило, що порядок народження суттєво впливає на перехід до дорослого життя, особливо для первістків.

Дослідники використали унікальний набір даних, який відстежував осіб від 10 до 22 років, фіксуючи їхній перехід від підліткового віку до дорослого життя. Збиралася детальна інформація про освіту, працю, здоров'я, шлюб та міграцію. Також були зібрані ключові демографічні та освітні дані про всіх живих рідних братів і сестер кожного респондента.

Результати показали, що первістки на Мадагаскарі переходять у доросле життя раніше за своїх молодших братів і сестер. Вони частіше рано залишають школу, раніше виходять на ринок праці та одружуються в молодшому віці. Наприклад, четверті за порядком народження діти мають на 1,5 відсоткових пункти меншу ймовірність ніколи не відвідувати школу і на 1,1 відсоткових пункти більшу ймовірність здобути післяшкільну освіту порівняно з первістками. Також діти, народжені третіми, мають на 23% меншу ймовірність одружитися у віці 19 років порівняно з первістками.

Дослідження свідчить, що молодші діти отримують більше батьківських інвестицій в освіту, що призводить до кращих результатів у навчанні та відтермінування виходу на ринок праці.

На Мадагаскарі ранній шлюб часто стає способом полегшити фінансовий тиск на сім'ю, особливо враховуючи, що доньки зазвичай приєднуються до домогосподарства чоловіка. Дослідники виявили, що молодші діти мають меншу ймовірність раннього шлюбу порівняно зі своїми первістками — особливо після 17 років. Ця тенденція характерна як для хлопців, так і для дівчат, хоча для дівчат різниця проявляється раніше, що відповідає їхньому молодшому середньому віку вступу в шлюб.

Цікаво, що другі за порядком народження дівчата не мають значно меншої ймовірності одружитися порівняно зі старшими сестрами. Це вказує на те, що найстарша дочка не завжди несе весь тягар ризику раннього шлюбу. Первістки-дочки часто беруть на себе обов'язки з догляду за домом та родиною, і ці обов'язки можуть дещо відтермінувати їхній шлюб, оскільки сім'ї покладаються на них у повсякденній підтримці.

Дослідники не спостерігали значних відмінностей у когнітивних навичках (наприклад, мисленні) або некогнітивних рисах (наприклад, особистості) між первістками та їхніми молодшими братами і сестрами. Когнітивні здібності оцінювалися за допомогою усних та письмових тестів з математики та французької мови, які проводилися вдома. Ці результати контрастують з даними з багатших країн, де первістки часто перевершують своїх братів і сестер як у когнітивній, так і в некогнітивній сферах.

На Мадагаскарі розвиток дитини може менше залежати від прямого батьківського внеску і більше від взаємодії в межах розширеної родини. Це відповідає концепції фігаванана — культурному принципу, який підкреслює солідарність та взаємну підтримку в межах розширеної родини. Замість того, щоб отримувати користь переважно від якісного часу з батьками, діти, особливо народжені пізніше, можуть розвивати свої когнітивні та некогнітивні навички через ширші соціальні мережі, включаючи родичів та старших братів і сестер.

Дослідники також вивчали, чи можуть гендерні преференції допомогти пояснити різницю в результатах. Наприклад, якби серед пізніше народжених дітей непропорційно переважали хлопчики, це могло б свідчити про те, що батьки продовжували народжувати дітей у надії мати сина. Це могло б призвести до виділення більшої кількості ресурсів цьому пізніше народженому хлопчику. Однак дані показують рівномірний розподіл хлопчиків і дівчаток серед пізніше народжених дітей, що свідчить про малоймовірність впливу гендерно-зумовлених правил припинення народжуваності на спостережувані закономірності.

Натомість результати вказують на економічні обмеження як основний фактор того, що первістки переходять у доросле життя раніше за своїх молодших братів і сестер. У бідніших домогосподарствах, особливо в сільській місцевості, первістків часто просять допомагати фінансово, що часто відбувається за рахунок їхньої власної освіти. Натомість молодші діти отримують більше інвестицій у свою освіту, що може компенсувати їхній обмежений доступ до інших ресурсів, таких як земля.

У заможніших домогосподарствах або серед сімей, де батьки мають певну освіту, переваг, пов'язаних з порядком народження, не виявлено. Це ще раз підкреслює бідність як ключовий фактор, що формує ці закономірності.

Відсутність відмінностей у когнітивних та некогнітивних навичках свідчить про те, що ширші громадські зв'язки, закорінені у фігаванані та розширених родинних мережах, допомагають пом'якшити вплив ранньої відповідальності. Ці колективні структури можуть не усувати нерівність, але вони є важливим джерелом стійкості.

Дослідники підкреслюють, що при розробці політики та практичних заходів для сприяння освітній рівності варто пам'ятати, що деякі з найбільш непомітних компромісів відбуваються всередині домогосподарств. Зменшення ваги цих компромісів — через фінансову підтримку, програми на рівні громади або зусилля щодо утримання в школі — могло б допомогти забезпечити, щоб майбутнє однієї дитини не досягалося за рахунок іншої.