Дослідження: зв'язок із природою покращує добробут жителів мегаполісів

Науковці з Університету Кобе провели масштабне дослідження, щоб з'ясувати, як взаємодія з природою впливає на добробут мешканців великих міст з різним соціально-економічним статусом. Дослідження охопило 3500 жителів двох найбільших метрополій Японії — Токіо-Йокогами та Осаки-Кобе.

Головним дослідником виступив Ютa Учіяма, фахівець з питань впливу міського та сільського способу життя на якість життя людей. Його команда розробила комплексний підхід до оцінки зв'язку людей із природою, враховуючи як об'єктивні, так і суб'єктивні показники.

Об'єктивна оцінка базувалася на фактичній близькості та доступності природних просторів для респондентів. Суб'єктивна складова враховувала особисте відчуття зв'язку з природою кожного учасника дослідження. Додатково відповіді класифікували за соціально-економічним статусом районів проживання та ступенем їх урбанізації.

Результати дослідження, опубліковані в журналі Landscape and Urban Planning, показали чітку закономірність: що тісніший зв'язок люди відчувають із природою, то вищий їхній загальний рівень добробуту. Особливо яскраво ця залежність проявляється в урбанізованих районах із нижчим соціально-економічним рівнем.

Попередні дослідження вже вказували на важливість контакту з природою для підтримки та поліпшення здоров'я людей, які перебувають під значним стресом. Це особливо актуально для мешканців районів із нижчим соціально-економічним статусом. Натомість жителі заможніших районів мають доступ до додаткових ресурсів для підтримки здоров'я та загального добробуту, тому вплив природи на їхнє самопочуття менш помітний.

Учіяма наголошує на важливості цих висновків для формування політики, спрямованої на зменшення нерівності в добробуті населення: «Ми передбачаємо, що збереження та покращення наявних природних просторів, а також організація громадських заходів матимуть позитивний вплив на добробут у районах із відносно низьким соціально-економічним статусом».

Особливу увагу дослідники приділили впливу дитячого досвіду спілкування з природою. «Серед усіх досліджених чинників саме дитячий досвід взаємодії з природою виявився значущим предиктором добробуту в дорослому віці», — зазначає Учіяма. Це відкриття підкреслює важливість раннього контакту з природою та рівного доступу до природних просторів для громадського здоров'я.

Науковці планують продовжити дослідження, зосередившись на аналізі взаємозв'язків між незалежними змінними та ключовими факторами, що змінюються з часом. Наприклад, вони хочуть вивчити, як на добробут впливає переїзд між районами з різним соціально-економічним рівнем.

Учіяма зазначає, що результати дослідження узгоджуються з подібними роботами, проведеними в інших регіонах. Це дає підстави вважати, що заходи, спрямовані на покращення як суб'єктивних, так і об'єктивних факторів, можуть бути застосовані в інших містах зі схожим соціально-економічним контекстом, зокрема в інших містах мусонної Азії.

Наразі команда дослідників бере участь у міжнародному проєкті з аналізу того, як знання та сприйняття впливають на добробут, стійкість та готовність громадян і осіб, що приймають рішення, у великих містах Азії, включаючи Бангкок та Манілу.

Дослідження підкреслює важливість створення та підтримки зелених зон у містах, особливо в районах із нижчим соціально-економічним статусом. Це може стати ефективним інструментом для покращення якості життя міського населення та зменшення соціальної нерівності.