Дрони з тепловізорами та штучним інтелектом революціонізують інспекцію дахів

Українські науковці представили результати дослідження щодо використання дронів для інспектування дахів у міському середовищі. Згідно з даними, плоскі дахи становлять понад 30% загальної площі дахів в Україні, а в деяких урбанізованих областях, як-от Дніпропетровська, цей показник перевищує 40%.

Дослідники зазначають, що хоча плоскі дахи спочатку викликали занепокоєння через можливі проблеми з накопиченням снігу та відведенням води, сучасні інженерні рішення та методи модернізації довели їхню довготривалу ефективність. Особливо це стосується густонаселених міських районів, таких як Дніпро.

Революційним проривом у галузі інспектування дахів стало впровадження безпілотних літальних апаратів, оснащених передовими технологіями. Дрони використовують комбінацію високороздільних RGB-камер, теплових сенсорів та LiDAR-систем. Ця технологія, підкріплена алгоритмами штучного інтелекту, дозволяє виявляти структурні дефекти значно точніше та ефективніше порівняно з традиційними методами обстеження.

Практичне застосування дронів продемонструвало їхню високу ефективність у різних сценаріях. Муніципальні служби використовують теплові знімки з дронів для проведення енергетичних аудитів, що допомагає виявляти місця надмірної втрати тепла та приховані протікання. Страхові компанії застосовують автоматизовані обстеження дронами для швидкої оцінки пошкоджень після штормів, що значно прискорює процес розгляду страхових випадків.

Дослідники розробили методології, які поєднують фотограмметрію, термальне сканування та системи глибокого навчання. Це дозволяє з високою точністю ідентифікувати навіть незначні аномалії та створювати надійні протоколи для подальшого аналізу. Важливо відзначити, що жоден окремий сенсор чи аналітичний метод не є універсальним рішенням. Найефективнішим виявився комплексний підхід, який поєднує RGB-зображення, термальну зйомку та можливості LiDAR.

Штучний інтелект відіграє ключову роль у обробці даних, швидко компілюючи, організовуючи та аналізуючи великі обсяги візуальної та термальної інформації. Це не лише скорочує час на формування висновків, але й мінімізує людський фактор, властивий ручним перевіркам.

Особлива увага приділяється дотриманню нормативних вимог та безпеці. Оператори дронів повинні дотримуватися авіаційних правил щодо висоти польоту, маршрутів та дозволених зон роботи. Важливим аспектом є також повага до приватності в житлових та промислових зонах. У деяких юрисдикціях потрібні додаткові сертифікати або дозволи від органів цивільної авіації.

Порівняльний аналіз традиційних та дронових методів інспекції показує значні переваги останніх. При ручному обстеженні швидкість збору даних низька, потрібні риштування, існують ризики падіння. Натомість дрони забезпечують швидший збір даних, вищу безпеку та можливість одночасного використання кількох сенсорів.

Особливо актуальним є використання дронів в українському контексті, враховуючи велику кількість багатоквартирних будинків радянської епохи та зростаючий акцент на стійкому, модернізованому міському житті. Регулярні інспекції за допомогою дронів допомагають виявляти протікання або структурну втому на ранніх стадіях, запобігаючи більш дорогим ремонтам у майбутньому.

Майбутнє інспекцій за допомогою дронів передбачає розвиток повністю автономних польотних операцій з використанням мультисенсорного злиття даних. Очікується, що системи штучного інтелекту зможуть не лише виявляти та класифікувати дефекти, але й прогнозувати їх розвиток та рекомендувати превентивні заходи.

Дослідження проводилося науковцями Українського державного університету науки і технологій у Дніпрі під керівництвом Миколи Григоровича. Результати роботи опубліковані в науковому журналі SWorldJournal та підтверджують, що використання дронів стає невід'ємною частиною сучасного управління будівлями, особливо в контексті енергоефективності та сталого розвитку міської інфраструктури.