Дисбаланс бактерій у кишківнику сприяє розсіяному склерозу

Розсіяний склероз — це хронічне захворювання, за якого імунна система помилково атакує головний та спинний мозок. У всьому світі на нього страждає понад 2,8 мільйона людей. Відомо, що на розвиток хвороби впливають як генетичні чинники, так і зовнішнє середовище, зокрема раціон харчування, інфекції та стан кишківника.

Науковці давно підозрювали, що мікробіом кишківника відіграє значну роль у ризику виникнення розсіяного склерозу, однак результати досліджень були суперечливими. Нове дослідження, опубліковане в журналі Microbial Biotechnology, показало, що співвідношення двох груп бактерій у кишківнику може передбачати не лише наявність хвороби, а і її тяжкість.

В рамках дослідження вчені спочатку порівняли кишкову мікрофлору пацієнтів із розсіяним склерозом та здорових людей. Вони виявили, що у хворих було підвищене співвідношення бактерій роду Blautia та знижений рівень Prevotella, яка зазвичай пов’язана зі здоровим мікробіомом.

У лабораторних експериментах на мишах науковці підтвердили, що баланс між бактеріями Bifidobacterium та Akkermansia визначає, чи розвинуться у гризунів симптоми, подібні до розсіяного склерозу. Виявилося, що миші з ознаками хвороби мали високий рівень Akkermansia та низький рівень Bifidobacterium.

Щоб перевірити цей зв’язок, дослідники застосували антибіотики для повного знищення кишкових бактерій у мишей. Потім вони ввели їм різні бактерії: Blautia (підвищену у пацієнтів з розсіяним склерозом), Prevotella (що зустрічається у здорових людей) або Phocaeicola (яка є в обох групах). Результати показали, що миші, які отримали Blautia, демонстрували сильніше запалення кишківника та більш виражені симптоми захворювання.

Дослідження також підтвердило, що дисбаланс Bifidobacterium і Akkermansia може не лише вказувати на наявність розсіяного склерозу, а й передбачати його тяжкість. Для цього вчені дослідили зразки кишкової мікрофлори пацієнтів із США, Латинської Америки та Європи. Виявилося, що у хворих спостерігалося знижене співвідношення Bifidobacterium до Akkermansia, причому цей показник корелював із рівнем інвалідизації пацієнтів.

Особливу увагу привернуло те, що Akkermansia, зазвичай корисна бактерія, при розсіяному склерозі поводиться інакше. Дослідження показали, що вона починає надмірно споживати муцин — речовину, що захищає слизову оболонку кишківника. У нормі Bifidobacterium сприяє його виробленню, але коли її рівень падає, Akkermansia виснажує запаси муцину, що послаблює кишковий бар’єр і провокує запалення.

Дослідники вважають, що цей механізм може бути ключовим у розвитку розсіяного склерозу. Попередні роботи також вказували на зв’язок між складом кишкової мікрофлори та тяжкістю хвороби. Наприклад, миші, які отримували дієту, багату на фітоестрогени (рослинні сполуки, схожі на естрогени), мали м’якші симптоми. Це може пояснюватися тим, що люди з розсіяним склерозом мають дефіцит бактерій, здатних переробляти ці речовини.

Попри обнадійливі результати, вчені поки не можуть точно сказати, чи можна змінити перебіг хвороби шляхом корекції мікробіому. Для цього потрібні додаткові дослідження. Однак отримані дані можуть сприяти розробці нових методів діагностики та лікування розсіяного склерозу, зокрема через пробіотики або дієтичні втручання.