Дивні структури в мармурі створені невідомими мікроорганізмами

У пустельних районах Намібії, Оману та Саудівської Аравії дослідники виявили незвичайні структури, які, найімовірніше, є результатом діяльності невідомої досі мікробіологічної форми життя. Надзвичайно малі отвори — крихітні паралельні трубки, що пронизують гірську породу зверху донизу — були виявлені в мармурі та вапняку цих пустельних регіонів.

«Ми були вражені, оскільки ці трубки явно не є результатом геологічного процесу», — розповідає професор Сеес Пасшієр з Університету Йоганнеса Гутенберга в Майнці (JGU), який вперше зіткнувся з цим феноменом під час геологічних польових робіт у Намібії. Під час подальших досліджень зразків були знайдені докази біологічного матеріалу. Очевидно, мікроорганізми перфорували породу. «Наразі ми не знаємо, чи це форма життя, яка вимерла, чи вона все ще десь існує», — додав Пасшієр.

Професор Пасшієр працює в Намібії вже понад 25 років. Його дослідження зосереджені на геологічній реконструкції докембрійських теренів. «Ми вивчаємо структуру породи, щоб з'ясувати, як континенти об'єдналися, сформувавши суперконтинент Гондвану 500−600 мільйонів років тому», — пояснює вчений. У той час у древніх океанах утворювалися карбонатні відкладення, які перетворилися на мармур під впливом тиску та тепла. «Ми помітили дивні структури в цьому мармурі, які не були результатом геологічних подій». Замість гладких ерозійних поверхонь можна було побачити трубки, шириною близько півміліметра і довжиною до трьох сантиметрів, розташовані паралельно одна одній і формуючи смуги довжиною до десяти метрів. На краях утворилися деякі кальцитові кірки.

Перші спостереження такого роду в намібійській пустелі були зроблені 15 років тому. Тим часом професор Сеес Пасшієр разом із колегами з Інституту геонаук Майнцського університету та доктором Труді Вассенаар, керівником консалтингової компанії Molecular Microbiology and Genomics Consultants, продовжили досліджувати це явище. «Ми вважаємо, що це мав бути мікроорганізм, який утворив ці трубки». Трубки не були порожніми, а заповнені дрібним порошком чистого карбонату кальцію. Припускається, що мікроорганізми могли просвердлити тунелі для використання поживних речовин, присутніх у карбонаті кальцію — основному компоненті мармуру. Дрібний порошок залишився позаду. Пасшієр також знайшов дуже подібні структури під час польових робіт в Омані та Саудівській Аравії — в Омані у вапняку, а в саудівській пустелі в мармурі.

«У будь-якому разі, це старі структури, можливо, один чи два мільйони років», — каже Пасшієр. «Ми припускаємо, що вони сформувалися в трохи вологішому кліматі, а не в сухому пустельному кліматі, який переважає сьогодні». Однак організм, який спричинив ці структури, залишається загадкою.

Мікроорганізми, такі як бактерії, гриби чи лишайники, зустрічаються навіть у негостинних чи віддалених куточках Землі. Так звані ендолітні мікроорганізми є досить поширеними в пустельних районах, оскільки вони можуть отримувати енергію та поживні речовини з породи, в якій живуть. «Найцікавішим у нашому відкритті є те, що ми не знаємо, який це ендолітний мікроорганізм. Чи це відома форма життя, чи абсолютно невідомий організм?» На думку професора Пасшієра, це має бути організм, здатний виживати без світла, оскільки трубки утворилися глибоко всередині породи. Дослідники виявили біологічний матеріал, але не ДНК чи білки, які могли б надати додаткову інформацію.

Пасшієр сподівається, що фахівці з ендолітних організмів у майбутньому вивчатимуть це явище. «Ця форма життя, про яку ми не знаємо, чи існує вона досі, може бути важливою для глобального вуглецевого циклу. Тому важливо, щоб наукова спільнота була проінформована про неї». Вивільнення вуглецю внаслідок біологічної активності мікроорганізмів також може відігравати важливу роль у балансі CO₂ на Землі.